Історія Києва-столиці України та її найбільшого міста-налічує як мінімум 1200 років. Згідно з літописом, Київ був заснований трьома братами: Києм, Щеком, Хоривом та їх сестрою Либіддю і названий на честь Кия, старшого брата. Також переказ свідчить, що поява великого міста на горбистих берегах річки Дніпра було передбачене Андрієм Первозванним.
Точна дата заснування міста не встановлена. Перше слов'янське поселення, за деякими припущеннями, існувало на території сучасного міста ще в VI столітті. У 882 році Київ став столицею Русі і в X—XII століттях досяг свого розквіту. В результаті монгольської навали на Русь був зруйнований і занепав. У наступні століття Київ був центром адміністративних одиниць у складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої і Російського царства, яке трансформувалося в Російську імперію.
Київ сильно виріс за час промислової революції кінця XIX століття. У період Громадянської війни місто опинилося в центрі кількох збройних конфліктів і встиг побувати столицею кількох українських держав. З 1922 року входив до складу Радянського Союзу, в 1934 році став столицею Радянської України. Під час Великої Вітчизняної війни місто зазнало серйозних руйнувань, багато стародавні пам'ятники були втрачені в роки «сталінської» реконструкції міського центру. Після війни став третім за величиною містом Радянського Союзу після Москви і Ленінграда, столицею другої за чисельністю населення Радянської Республіки. З моменту розпаду Радянського Союзу в 1991 році Київ є столицею незалежної України.
