Сходства.
1 Оба материка расположены в северном полушарии.
2 Большая часть материков-это обширные равнины.
3 Есть горы.
4 Присутствует вечная мерзлота.
5 Много общих климатических поясов.
6 Большое разнообразие рельефа.
7 Оба материка раньше были одним континентом Лавразией.
8 Наибольшую территорию занимает умеренный климатический пояс.
9 Оба материка подверглись древнему оледенению.
10 Оба материка пересекаются Северным Полярным кругом и Северным тропиком.
11 Сильная изрезанность береговой линии.
Различия.
1 Евразия большей своей частью расположена в восточном полушарии,а Северная Америка в западном.
2 Евразия в 2 раза больше,чем Северная Америка.
3 У Северной Америки только одна платформа,а у Евразии их несколько.
4 В Северной Америке горы расположены с севера на юг,а в Евразии с запада на восток.
5 Евразию омывают все четыре океана,а Северную Америку три (Тихий,Северный Ледовитый,Атлантический).
6 Евразия вытянута с востока на запад,а Северная Америка с севера на юг.
7 Горы в Северной Америке расположены вдоль западной части материка,а горы в Евразии в центре и на востоке материка.
8 Евразия пересекается 0 и 180 меридианом.
Відповідь:
Напевне, найбільш поширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн мають у складі великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: більше однієї десятої земної суші зайнято "вічними" льодами, і п’ята частина всієї поверхні планети цілорічно знаходиться під снігом.
Сніги і льоди представляють собою невід’ємну частину земних ландшафтів. Вони відіграють важливу роль в еволюції землі і, являючись продуктом клімату, самі завжди вказують існуючий вплив на клімат.
Сучасне зледеніння охоплює ряд гірських країн і рівнин в обох півкулях і займає площу 16,2 млн. кв. км. Це переважно материкове зледеніння (Антарктида – 13,9 млн. кв. км, Гренландія – 1,7 млн. кв. км), площа льодовиків гірських країн незначна.
Льодовик – це маса фірну і льоду, що утворюється шляхом тривалого нагромадження і перетворення твердих атмосферних опадів та який володіє власним рухом. Льодовикам властиві пластичні деформації і вони рухаються під впливом гравітації вниз. Льодовики руйнують гірські породи, переносять, шліфують і відкладають їх в іншому місці.
Чисельність льодовиків, що об’єднані загальними зв’язками з навколишнім середовищем і з внутрішніми взаємозв’язками і властивістю, утворюють зледеніння, або льодовикову систему.
Льодовики регулюють температуру повітря, солоність Світового океану, стік гірських рік та ін.
Скупчення снігу і льоду знайомі мільйонам людей. В холодний час року великі території суші покриваються білим саваном снігу, а водойми – панциром льоду. З приходом весни сніжно-льодова оболонка нашої планети поступово зменшується в розмірах і на рівнинах помірних широт зникає на ціле літо. Зате в високих горах і полярних районах маси снігу і льоду можуть існувати постійно завдяки суворим кліматичним умовам.
До життя у вічних снігах і льодах змогли пристосуватися лише окремі небагаточисленні групи людей. Тому можна контрактувати, що протягом багатьох століть людству приходилось мало стикатися з льодовою стихією. Тим не менше, цей незвіданий світ завжди приваблював людей, бажаючих випробувати свої сили і мужність.
В сучасну епоху контакти з світом снігу і льоду розширюються. В результаті загострення глобальних ресурсних і екололгічних проблем кардинально змінюють оцінки територій.
У полярних широтах на рівні моря, а в помірних та жарких поясах у середніх та верхніх кулях тропосфери волога в атмосфері знаходиться переважливо у твердій фазі. Атмосферні опади тут випадають у вигляді снігу, який, якщо є умови (материки і острови в полярних широтах, високі гори - у помірних і тропічних), зберігається цілий рік, накопичується та переходить в кригу. Так на Землі формується сфера вічних снігів і криги, яка отримала назву хіоносфери (грец. хіонос - сніг). Вперше її виділив М. В. Ломоносов під назвою морозної атмосфери.
