1)магматические-от слова магма,произошедшие в затвердевшей магме например гранит и базальт
2)образуются в результате переотложения продуктов выветривания и разрушения различных горных пород, химического и механического выпадения осадка из воды, жизнедеятельности организмов или всех трёх процессов одновременно например галька
3)горные породы, образованные в толще земной коры в результате метаморфизма, то есть изменения осадочных и магматических горных пород вследствие изменения физико-химических условий. Благодаря движениям земной коры, осадочные горные породы и магматические горные породы подвергаются воздействию высокой температуры, большого давления и различных газовых и водных растворов например мрамор
Як відомо, географія – це наука про Землю загалом і, насамперед, про її поверхню, представлену географічною оболонкою. Видатний вітчизняний учений Володимир Вернадський називав поверхню Землі її “обличчям”. На ньому постійно відображаються сліди діяльності природи та людського суспільства, а також результати їх взаємодії.
Природні компоненти земної поверхні, їх поєднання на певних територіях у природні комплекси, відмінності цих компонентів і комплексів від місця до місця вивчає природнича вітка географічної науки – фізична географія. Однак ви вже мали змогу переконатися, що “чистих” природних комплексів, які не відчули б на собі впливу людської діяльності чи не були б видозмінені нею, у світі залишається все менше, а в багатьох країнах (у т. ч. в Україні) таких майже не залишилося зовсім. Людина, яка зорганізована в людське суспільство, своєю діяльністю перетворює природні ландшафти в природно-антропогенні, а географічну оболонку – у так звану ойкумену. Суспільство й ойкумена з погляду територіальних відмінностей є об’єктами вивчення суспільної вітки географічної науки – економічної і соціальної географії. Коротко розглянемо ці поняття.
Економічна і соціальна географія вивчає територіальну організацію суспільства та його складових частин – населення, економічної, соціальної, політичної сфер. Цю географічну науку називають ще соціально-економічною географією, а віднедавна також суспільною географією, що найбільш повно відображає зміст дисципліни. Суспільна географія, як і фізична, досліджує свій об’єкт на різних територіальних рівнях – загальносвітовому (глобальному), регіональному, державному, внутрішньодержавному. А тому існує економічна і соціальна географія світу, Євразії, Європи, України, певної адміністративної області, району.
Із визначення даної дисципліни видно, що її тематика надзвичайно широка. Вивчення економічної і соціальної географії своєї держави має важливе значення для пізнання і розуміння об’єктів, явищ і процесів, що нас оточують чи відбуваються на наших очах, учасниками яких ми часто є самі.
Актуальність суспільної географії України як науки і навчального курсу останнім часом зросла у зв’язку з тими глибокими змінами, які відбуваються в українському суспільстві. На початку 90-х рр. XX ст. Україна здобула незалежність і вступила у перехідний період соціально-економічного розвитку, під час якого відбувається злам старих суспільних відносин і створення нових політичної та економічної систем, формування нової соціальної політики тощо. Ці перетворення складні і досить суперечливі, часто подібні до тих, що відбуваються в сусідніх країнах, або ж мають своє національне “обличчя”. Крім цього, вже тривалий час в Україні існують проблеми народонаселення й екології, які по-різному проявляються на тій чи іншій території країни. У всьому цьому допомагає зорієнтуватися суспільна географія України. Вона також знайомить учнів з місцем нашої держави у системі світового суспільного розвитку, показує її на тлі глобальних проблем людства.
Склад економічної і соціальної географії
Оскільки об’єкти дослідження суспільної географії дуже різноманітні, то сама наука є розгалуженою сукупністю дисциплін. Насамперед у ній виокремлюють географію населення, соціальну географію, економічну географію, політичну географію (мал. 1).
Географія населення досліджує особливості та закономірності територіальної організації населення, його відтворення, структуру та ін.
Економічна географія, об’єктом якої є виробнича сфера суспільства та окремі її галузі й підгалузі, найбільш поділена. Наприклад, у географії промисловості розрізняють географію паливно-енергетичної, металургійної промисловості, машинобудування та інших галузей, у географії сільського господарства – географію рослинництва і тваринництва.
