Віково-статеві піраміди — графічне зображення розподілу населення за статтю та віком, що використовується для характеристики статево-вікового складу населення.
Віково-статевий склад населення являє співвідношення віково-статевих груп — сукупностей людей однакового віку. Це основний елемент вікової структури населення. Залежно від мети дослідження розрізняють вікові групи однорічні та збільшені: п'яти- і десятирічні. Однак для оцінки загальних структурних зрушень застосовують і більші вікові групи.
Віково-статеві піраміди являють собою діаграми, на яких кількість людей кожного віку (або їх частка у населенні) зображено горизонтальною смугою певного масштабу. Смуги розташовуються одна над одною в порядку збільшення значень віку, в лівій частині діаграми — для чоловіків, у правій — для жінок. Віково-статеві піраміди будуються, зазвичай, за річним або п'ятирічними віковими групами, а іноді і по десятирічних групах. Однак статево-вікові піраміди, побудовані за великим вікових групах, не розкривають детальні особливості вікового та статевого складу населення.
Склад віково-статевої структури населення перш за все є результатом еволюції відтворення населення. Тип відтворення населення, що формується процесами народжуваності та смертності в теперішній і минулі періоди, визначає співвідношення населення різних вікових
Для сучасної[коли?] демографічної ситуації характерне поступове старіння населення України. Внаслідок постійного зниження народжуваності впродовж останнього століття, частка дітей знизилась з приблизно 40% на початку XX ст. століття до 15% на поч. XXI ст. Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах 60% — 62%. Натомість, зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертност галося зростання частки населення старше 60 років — від 3-4% на початку XX ст. до 21% на початку XXI ст
1 Природопо́льзование — использование природных ресурсов в процессе хозяйственной деятельности с целью достижения определённого экономического эффекта.
2 Таким образом, задачи, которые должны решить специалисты в области природопользования, следующие: все средства, формы и методы рационального природопользования необходимо исследовать с целью достижения благоприятных условий жизнедеятельности; разработать мероприятия, направленные на комплексное использование природных ресурсов и обосновать их; научно обосновать экологизацию экономики; разработать методы по обеспечению перехода общества на модель устойчивого развития; сформировать систему органов государственного и регионального управления природопользованием; проанализировать и обобщить имеющийся передовой опыт в области рационального природопользования. Все задачи по рационализации природопользования требуют финансовых средств и эффективных мероприятий. Поскольку задачи, стоящие перед природопользованием достаточно сложны, используются разнообразные методы анализа: системно-структурный; моделирование; балансовый метод; метод затрат-результатов; совокупность приемов оптимизации предельного анализа; теория вероятностей; метод математической статистики; метод принятия решений в условиях риска и неопределенности; программно-целевой метод; нормативный; метод системного анализа; картографический метод.
3 Запове́дник — участок территории, на котором сохраняется в естественном состоянии весь его природный комплекс. Как правило, заповедники закрыты для посещения туристами, но в некоторых из них всё же действует пропускной режим.
4 Состоит из четырех отделений:
«Станично-Луганский заповедник» («Придонцовская пойма») (4,98 км²)
«Стрельцовская степь» (10,36 км²)
«Провальская степь» (5,87 км²) , располагается на территории ЛНР.
«Трёхизбенская степь» (32,81 км²)
5 Определены основные проблемы истощения водных ресурсов. Обоснована актуальность исследования влияния факторов на истощение водных ресурсов. Рассмотрены динамика истощения водных ресурсов и влияние на нее следующих факторов: объемы использования свежей воды, объемы оборотной воды, объемы сбрасываемых загрязненных вод, объемы внутренних возобновляемых вод и процент морских охраняемых территорий. Построены факторные и бесфакторные модели динамики водных ресурсов: линейная многофакторная модель, модель в состояний, авторегрессионные модели. Ряды факторов линейной многофакторной модели исследованы с точки зрения их взаимной корреляции.
6 Схема взаимосвязей между компонентами природного комплекса дана ниже в приложении.
На примере пустыни мы можем разобрать взаимосвязи между компонентами природного комплекса.
Пустыни расположены в основном в тропических зонах.Это очень жаркие и засушливые места, с равниной поверхностью, влаги почти нет, осадков выпадает очень мало, рек и озёр тоже нет, следовательно растительность очень скудная, а значит животный мир очень беден.Раз растительность скудная, значит и почвы очень бедны питательными веществами.Отсюда вывод, что все природные компоненты находятся в сложном взаимодействии и зависят друг от друга.
схема 6 ответа прикреплена картинкой
Если была полезна, то подпишись на меня и я с радостью отвечу на твои новые во
