Арктическая пустыня расположена в бассейне Северного Ледовитого океана. Всё пространство является частью арктического географического пояса и считается наиболее неблагоприятной для проживания местностью. Территория пустыни покрыта ледниками, обломками камней и щебнем.
Климат арктической пустыни
Суровый климат образованию ледяных и снежных покровов, которые сохраняются на протяжении всего года. Средняя температура зимой составляет -30 градусов, максимальная может достичь отметки -60 градусов.
Из-за суровых климатических условий на территории арктической пустыни обитает малое количество животных, а также практически нет растительности. Для данной природной зоны характерны сильные ураганные ветра и бураны. Даже летом регионы пустыни минимально освещаются, и почва так и не успевает полностью оттаять. В «жаркое» время года температура поднимается до нуля градусов. Как правило, в пустыне облачно и часто идет дождь со снегом. В связи с сильным испарением воды с океана наблюдается образование туманов.
Пустыня арктическая примыкает к Северному полюсу планеты и расположена выше 75 градусов северной широты. Её площадь составляет 100 тыс. км². Поверхность занимает часть территории Гренландии, Северный полюс, некоторые острова, на которых живут люди и обитают животные. Горы, равнинные участки, ледники – составляющие арктической пустыни. Они могут быть разных форм и размеров, имеют отчетливую узорную структуру.
Колора́до (англ. Colorado River, ісп. Rio Colorado, мовою індіанців мохаве 'Aha Kwahwat) — річка на південному заході США і північному заході Мексики. Завдовжки — 2334[1] км. Площа басейну становить 637 137[1] км².
Перші індіанці, які були мисливцями й збирачами і вели кочовий б життя, оселились у басейні Колорадо щонайменше 8000 років тому. У період між 1000 і 2000 років тому населення басейну почало формувати великі осіло-землеробські цивілізації, деякі з яких пізніше стали одними з найбільш розвинених індіанських культур Північної Америки. Вважають, що зміна клімату, яка призвела до катастрофічних посух, і нераціональне використання землі призвели до занепаду окремих культур, тоді як інші етнічні групи продовжували проживати в регіоні й далі, а багато проживають і дотепер. Однак більшість індіанців, які населяють басейн річки сьогодні, походять від інших племен, що почали освоювати цей регіон близько тисячі років тому. Європейці вперше дістались басейну річки в XVI столітті, коли дослідники з Іспанії почали наносити цей регіон на мапу й проголошувати його своїм, а згодом він став частиною Мексики, після проголошення її незалежності 1821 року. Ранні стосунки європейців з корінним населенням обмежувалися головним чином торгівлею хутром у верхів'ях Колорадо, а також спорадичними торговими відносинами в нижній течії річки.
Навіть після того, як 1846 року більша частина басейну Колорадо увійшла до складу США, значна частина течії річки була абсолютно невивченою, а розташування її витоків і гирла часто ставало предметом міфів і спекуляцій. Річку досліджувало безліч експедицій. Однією з перших була експедиція Джона Веслі Пауелла, що пройшла через пороги Гранд-Каньйону в 1869 році. Вони зібрали цінну інформацію, яка пізніше дозволить облаштувати річку для судноплавства і водопостачання. Європейці почали заселяти басейн Колорадо у великих масштабах у середині XIX століття; поява судноплавства забезпечила транспортне сполучення вздовж річок Колорадо і Гіла, а також сприяла розвитку в регіоні торгівлі. Заселення верхньої частини басейну Колорадо пов'язане зі знайденими тут у 1860-х і 70-х роках великими запасами золота.
На межі XIX і XX століть у басейні річки Колорадо почалося масштабне будівництво гідротехнічних споруд. Багато керівництв були зібрані в серії міжнародних і внутрішніх договорів з розвитку Колорадо, відомій під назвою «Закон річки»[3]. Основною рушійною силою гідротехнічних та інженерних проектів був федеральний уряд США, хоча в них також брало участь багато державних і приватних компаній; більшу частину гребель побудовано між 1910 і 1970 роками, а ключову ланку цієї системи, Греблю Гувера, завершили 1935 року. На сьогодні Колорадо є однією з найбільш контрольованих річок в світі. Проте, зниження витрати води і надмірне використання водних ресурсів до середини XXI століття може привести до їх нестачі, поставивши під загрозу водопостачання та виробництво електроенергі.
Объяснение:
если не ошибаюсь
это ответ на данный вопрос
