Історія релігійного життя Африканського континенту тісно переплітається з історичними долями народів, які населяють його, вона несе на собі відбиток тих процесів, які відбувалися і продовжують відбуватися в соціальній і політичній історії Африки. З одного боку, тут, як і раніше широко поширені традиційні вірування корінних народів — так звані автохтонні культи, які склалися у споконвічних жителів до вторгнення арабів і європейців; з іншого — не залишилися без наслідків процеси інтенсивної християнізації і ісламізації континенту, в результаті яких набуло також широкі масштаби поширення в Африці світових релігій. У християнських чи ісламських громадах релігійні вірування також іноді характеризуються синкретизмом з віруваннями та практиками традиційних релігій[1][2][3].
Крім цих основних релігій, в Африці практикуються інші, враховуючи сикхізм, джайнізм, зороастризм та растафаріанство[4].
Объяснение:
Обробіток важкою технікою, яка значно ущільнює ґрунти.
Нераціональне та непродумане використання великих кількостей мінеральних добрив.
Практично повна відсутність органічних добрив.
Відсутність сидератів та мала кількість бобових і багаторічних трав в сівозміні.
Зростаюче використання пестицидів, що накопичуються в ґрунті та змінюють нормальну схему життєдіяльності ґрунтової флори.
Знищення лісозахисних смуг, через що, зокрема, посилюються процеси вітрової ерозії.
Недотримання сівозмін. Кожна культура забирає з ґрунту різні елементи, взаємодіє з ним по-різному. Монокультура та монотонна сівозміна, незмінна структура посівних площ виснажують ґрунти, змінюють їхню початкову структуру.
