Арктические моря несмотря на суровость их природы привлекают туристов предложите туристические маршруты по акваториям этих морей какие объекты и природные явления на ваш взгляд могут привлечь туристов

Равнины материка сформировались на древней северо-американ­ской платформе. она включает докембрийский кристаллический щит и плиту платформы, перекрытую с поверхности осадочными палеозойского и мезозойского возраста. северная часть равнин расположена в пределах канадского щита. западная и южная границы щита хорошо выражены в рельефе: они окаймлены цепочкой озер на территории канады и по границе канады и сша. эта часть равнин, примерно до 40° с.ш. несколько раз подвергалась оледенению, последнее из них закончилось 10-11 тыс. лет назад. здесь сохранились формы рельефа, образованные древним покровным ледником: сглаженные холмы и гряды, котловины выпахивания, большая часть которых заполнена озерами. южнее расположены центральные равнины, их средняя высота 200-300 м над уровнем моря. они сложены морскими и континентальными . в северной части центральных равнин, также подвергшейся оледенению, сохранились моренные холмы и гряды; юг равнин сильно расчленен речными долинами, оврагами и . на крайнем юге центральные равнины переходят в миссисипскую низменность, сложенную речными наносами. она сливается с прибрежными низменностями мексиканского залива и приатлантической низменностью. они образовались сравнительно недавно. к западу от центральных равнин, перед кордильерами располагаются обширные великие равнины. они образовались на западном краю платформы, которая вовлекалась в поднятия при образовании скалистых гор. эта система ступенчатых плато, постепенно снижающихся на восток от 1700 до 500 м. великие равнины расчленены долинами рек, стекающих с гор, на отдельные массивы и плато.

Почитай, тут есть то что тебе нужно)
Компоненти природи на тій чи іншій території перебувають у складних взаємозв’язках і взаємодії. Внаслідок такого тісного поєднання природних компонентів виникають природні комплекси.Найбільшим природним комплексом Земної кулі є географічна оболонка, що утворилася в результаті взаємодії верхнього шару літосфери, нижнього шару атмосфери, гідросфери і біосфери. Географічна оболонка неоднорідна, адже взаємодія компонентів природи по-різному відбувається на материках і в океанах, на рівнинах і в горах, на схилах гір і в передгір’ях, у річкових долинах і на вододілах. Різна ця взаємодія і в полярних, помірних, тропічних чи екваторіальних широтах. Тому в межах географічної оболонки розрізняють різні за величиною відносно однорідні частини – природно-територіальні комплекси (а у водних басейнах – природно-аквальні комплекси). ПТК формуються в результаті тривалої взаємодії на певних територіях такихприродних компонентів, як геологічна основа і гірські породи, рельєф, клімат, води, ґрунти, мікроорганізми, рослинність і тваринний світ. Для ПТК характерна подібність внутрішньої будови і зовнішнього вигляду, історичного розвитку і сучасних природних процесів. Основними чинниками розвитку ПТК є сонячна радіація, внутрішня енергія Землі й енергія її обертання, а також процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері та біосфері. Ці енергетичні чинники впливають на розвиток комплексу через основні фізико-географічні процеси – теплообмін, вологообмін, обмін мінеральних та органічних речовин.Завдяки тісним взаємозв’язкам між компонентами ПТК є надзвичайно цілісним, досконалим і водночас вразливим утворенням. Порушення чи зміна хоча б одного з компонентів відразу ж впливає на інші компоненти через невидимі на перший погляд зв’язки. В результаті комплекс видозмінюється або ж зникає взагалі, поступаючись новому ПТК. Це яскраво можна проілюструвати на прикладі змін, які відбулися в болотах Полісся наприкінці ХХ ст. Ці ПТК сформувалися на водотривких породах в умовах підвищеного рівня ґрунтових вод і виходу їх на поверхню численними джерелами. Над ними створився своєрідний мікроклімат з підвищеною вологістю повітря, який підтримував існуючі там рослинність і тваринний світ. Болота вкриті торфово-болотними ґрунтами, порослими вологолюбною трав’яною, моховою, чагарниковою чи деревною рослинністю. Це сприяло поширенню багатьох видів земноводних, плазунів і комах, що у свою чергу приваблювало різноманітне птаство. Достатньо було зруйнувати водотривкий шар порід, перетнувши його осушувальним каналом, як знизився рівень ґрунтових вод, а, отже, змінився водний режим комплексу. Відповідно мікроклімат став сухішим, рослинність і тваринний світ зазнали змін. На місці колишнього болота з’явилися луки з бідною рослинністю, вкриті сухими легко займистими торфовищами.За час формування поверхні нашої країни на одних і тих самих ділянках виникала і змінювалася велика кількість ПТК. Адже неодноразово чергувалися суходіл і море, змінювалися геологічна будова та кліматичні умови, зникали одні й з’являлися інші рослини і тварини. Сучасні ПТК почали формуватися після танення останнього льодовика лише 10 – 12 тис. років тому. Їх компоненти та властивості продовжують змінюватися в часі, інколи – просто на очах і доволі суттєво. Поряд з природними чинниками значний вплив на ПТК має діяльність людини (антропогенний чинник), що часто призводить до різких змін у комплексах за короткий проміжок часу. Людина прагне змінити компоненти ПТК для своїх потреб. Проте часто невиважене втручання в природні процеси призводить до негативних наслідків.