Основную часть жителей материка составляет коренное население, принадлежащее к трем расам — европеоидной, негроидной и монголоидной.Представители европеоидной расы живут преимущественно на севере Африки. Это пробы и берберы, которые в древние времена переселились сюда из Азии. Для них характерны смуглая кожа, темные волосы и глаза, продолговатый череп, узкий нос и овальное лицо. Их языками являются арабский и берберский.
Представители негроидной расы проживают на юг от Сахары. Они значительно отличаются по внешнему виду. Так, жители саванн Северного полушария очень высокого роста, а народы экваториальных лесов — пигмеи — малорослы. Негритянские народы говорят на многих языках, самая распространенная из них группа языков банту.
Жители Мадагаскара — мачагасищы — выходцы из Азии. Их внешние признаки свидетельствуют о принадлежности к монголоидной расе. Общаются они на малагасийском языке.
Основними природними факторами розміщення і спеціалізації сільського господарства можна назвати якість грунтів, тривалість безморозного періоду, суму активних температур, сумарну сонячну радіацію, умови зволоження, кількість опадів, частоту повторюваності несприятливих метеорологічних умов, забезпеченість водними ресурсами, топографічні умови місцевості та інших. Більшою мірою природні фактори впливають на розміщення галузей рослинництва. З галузей тваринництва найбільш залежним від природно-кліматичних умов є пасовищне тваринництво.
Друга група факторів, що впливають на розміщення світового сільського господарства, - соціально-економічні
1) населення, яке є основним споживачем сільськогосподарської продукції та забезпечує відтворення робочої сили для галузі. Залежно від наявності трудових ресурсів в країні розвивається те чи інше виробництво сільськогосподарської продукції, характеризується неоднаковою трудомісткістю. Найбільш трудомісткими є виробництва овочів, картоплі, цукрових буряків та деяких інших технічних культур, окремі галузі тваринництва;
2) наявність переробних підприємств, якість транспортних засобів і шляхів сполучення, великі міста та агломеровані зони, що формують навколо себе приміське напрямок сільськогосподарського виробництва;
3) науково-технічний прогрес, досягнення якого дозволяють істотно підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, розширити ареали його поширення й ін.
Объяснение:
