Истоки зарождения картографии относятся к глубокой древности. Еще в первобытном обществе, задолго до появления письменности появились схематические рисунки (чертежи) расположения участков охоты, рыбной ловли с указанием дорог к ним и др. Эти рисунки изображались на скалах, стенах пещер, берестяных, костяных или глиняных пластинах.
1_1
Рис. 1.1. Чукотская карта на коже
1_2
Рис. 1.2. «Рельефные» карты гренландских эскимосов
1_3
Рис. 1.3. План охотничьего угодья (3 в до н.э.)
В древнем Междуречье развитие ирригационного земледелия вызвало необходимость описания и изображения оросительных систем (древнейшие картографические изображения). Расширение государства вызвало необходимость строительства новых городов, крепостных сооружений, систем водоснабжения и прочего, требовавшего изготовления их планов. Расцвет государства в Междуречье привел к расширению торговых связей и завоевательным походам расширению географического горизонта и изображения на планах и картах новых земель. Глиняные таблички Вавилона, папирусные изображения древнего Египта – исторические свидетельства развития картографического изображения в древнем мире.
1_4
Рис. 1.4. Глиняная вавилонская табличка с изображением карты мира (5 в до н.э.)
1_5
Рис. 1.5. Египетская «Карта золотых рудников»
Греческие мыслители, создавшие первые естественнонаучные теории о происхождении и строении мира, сначала представляли Землю в виде круглого или овального диска, плавающего на поверхности безграничного океана. Но уже в V в. до н. э. Парменид выдвинул чисто умозрительное предположение о шарообразности Земли. Убедительные доказательства этой гипотезы были приведены в сочинениях великого ученого древности Аристотеля (384-322 гг. до н. э.), который отмечал, что математики, вычислявшие длину земной окружности, считают ее величину равной 400 тыс. стадиев (т. е. примерно в 60 тыс. км, что в полтора раза больше действительных разменов).
Наиболее близкое к действительности определение длины земного меридиана, выполненное в античное время, принадлежит Эратосфену (276-194 гг. до н. э.) – выдающемуся астроному и географу, главе Александрийской библиотеки. Он вычислил длину меридиана в 252 тыс. стадиев, что (при употребительной в его время длине стадия в 157,5 м) соответствует 39,7 тыс. км, т. е.
Відповідь:
З півночі на південь(меридіан 32° сх.д) - 5°51′ (~ 650 км)
Із заходу на схід (паралель 49° пн.ш) - 17° 10′ (~ 1260 км)
Пояснення:
А) З півночі на південь (меридіан 32° сх.д.).
1. Знаходимо крайні точки України саме по 32° сх.д.:
північна: 52°2′ пн. ш. 32° сх. д.
південна: 46°11′ пн.ш. 32° сх.д.
2. Протяжність України по 32-му меридіану - це відстань між цими точками.
Оскільки точки знаходяться по один бік від екватору, то шукаємо різницю між широтами. Нагадую, що в 1° - 60′, про що потрібно не забути при розрахунку.
52° 2′ - 46°11′ = 5°51′
Протяжність України з півночі на південь по 32 меридіану становить ~ 5°51′
Розрахувати протяжність у км можливо двома
б.
Знаючи протяжність у градусах і використовуємо знання про те, що дуга меридіана в 1° приблизно дорівнює 111 км:
Окремо переводимо градуси: 5° * 111 км = 555 км
Окремо переводимо мінути через пропорцію: 51′ * 111 км / 60′ = 94,4 км
Додаємо: 555 км + 94,4 км = 649,4 км
б.
За до лінійки та масштабу. Моя карта має масштаб 1:3 500 000, тобто в 1 см - 35 км. Відстань між цими крайніми точками по лінійці у мене - 18,6 см.
Отже: 18,6 * 35 = 651 км.
Звертаю увагу, що деяка відмінність у результатах двох в можлива і припустима.
Б) Із заходу на схід (паралель 49° пн.ш).
1. Знаходимо крайні точки України саме по 49° пн.ш.:
західна: 49° пн. ш. 22° 30′ сх. д.
східна: 49° пн.ш. 39°40′ сх.д.
2. Протяжність України по 49-й паралелі - це відстань між цими точками.
Оскільки точки знаходяться по один бік від нульового меридіану, то шукаємо то шукаємо різницю між довготою.
39°40′ сх.д. - 22° 30′ сх. д. = 17° 10′
Протяжність України із заходу на схід по 49-й паралелі становить ~ 17° 10′
Так само, розрахувати протяжність у км можливо двома
б.
Знаючи протяжність у градусах і використовуємо знання про те, що дуга 49-ї паралелі в 1° приблизно дорівнює 73,15 км:
Окремо переводимо градуси: 17° * 73,15 км = 1243,6 км
Окремо переводимо мінути через пропорцію: 10′ * 73,15 км / 60′ = 12,2 км
Додаємо: 1243,6 км + 12,2 км = 1255,8 км
б.
За до лінійки та масштабу. Моя карта має масштаб 1:3 500 000, тобто в 1 см - 35 км. Відстань між цими крайніми точками по лінійці у мене - 36,1 см.
Отже: 36,1 * 35 = 1263,5 км
