dionakavinep08o5z
20.04.2020 19:31

Определите ведущие отрасли специализации области и объясните условия их формирования. ( отрасль, центры, условия).

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
kissssss7s8
12.06.2022 10:49
Климатические условия Северной Америки исключительно разнообразны. Это «самый северный» континент Земли, ближе всего подходящий к полюсу, в то же время, протянувшийся более чем на 7 тысяч километров с севера на юг. Материк расположен во всех климатических поясах планеты, исключая экваториальный пояс. Из-за такого разнообразия типов климата в Северной Америке сформировались практически все природные зоны Земли, а живая природа материка отличается исключительным многообразием видов растений и животных. Субэкваториальный пояс Северной Америки занимает очень небольшую площадь на самом юге континента, располагаясь на Панамском перешейке. Пояс занят природной зоной переменно влажных лесов, а также саванн и редколесий на западе. Здесь сохраняется постоянно жаркая погода как летом, так и зимой, с температурами выше +20°C, максимум осадков приходится на лето. Осадков здесь выпадает 2000-3000 мм в год и более. Тропический климат характерен для большей части Центральной Америки. В нём выделяется три сектора по распределению осадков на его территории. Западный сектор (Тихоокеанское побережье южной Мексики) занят переменно влажными лесами. Осадки выпадают на наветреных склонах Кордильер, их количество доходит до 2000 мм в год. Центральный сектор занят саваннами и пустынями. Находясь под влиянием континентальных тропических воздушных масс, он испытывает недостаток в количестве выпадаемых осадков, также задерживаемых склонами Кордильер. Температуры здесь несколько ниже из-за большой высоты местности над уровнем моря. Летом от +16 до +32°C (в зависимости от высоты), зимой — от +8 до +24°С соответственно. Осадков выпадает от 500 до 250 мм и менее. Субтропический климатический пояс находится на территории северной Мексики и южной части США. На этом материке он занимает очень большую площадь, однако, по этим же причинам — из-за большой протяжённости с запада на восток не все его районы благоприятны для проживания. Пояс можно также разделить на три сектора. Западный протянулся тонкой полоской по тихоокеанскому побережью — в предгорьях Кордильер. Здесь расположены природные зоны смешаных лесов (на севере) и жестколистных вечнозелёных лесов и кустарников (на юге). Здесь наблюдается жаркое лето со средними температурами от +16 до +24°C и прохладная зима +8 — 0°С. Осадков выпадает от 500 до 2000 мм, их количество растёт с юга на север. Центральный или континентальный сектор характеризуется неблагоприятными климатическими условиями. Большие площади сектора заняты Кордильерами, на равнинах формируются пустыни. Здесь господствуют сухие континентальные воздушные массы, осадков выпадает мало — от 100 до 500 мм в год. Температура воздуха колеблется от +32 — +16°С летом до +8 -8°С зимой. Для центральных субтропиков США и Мексики насущной проблемой сегодня является разрастание пустынь и иссушение климата. При движении на восток пустыни переходят в степи и лесостепи. Восточный сектор находится под влиянием муссонов. Осадков здесь выпадает очень много более 1000-2000 мм в год, местами это вызывает заболачивание местности. Влажный климат произрастанию переменно влажных лесов. Здесь наблюдается жаркое лето (+32°C и выше) и тёплая зима с температурами от 0 до +24°С (во Флориде). Умеренный пояс — самый обширный климатический пояс Северной Америки, занимающий север Соединённых Штатов и южную часть Канады. Умеренный пояс также делится на три сектора. Наиболее мягким из них является западный. За счёт тёплого Северо-Тихоокеанского течения Здесь выпадает большое количество осадков, преимущественно приходяшихся на зиму. Самое большое количество снега, зафиксированное на материке, выпало за год именно здесь — в районе вулкана Рейнир (США) — за зиму 1971-72 гг. оно составило 31 102 мм. В среднем, осадков здесь выпадает от 2000 до 3000 мм. Лето достаточно прохладное с температурами +8 — +16°C. Зимы относительно умеренного климата тёплые от 0 до -16°C на севере. Центральный сектор значительно более суровый. Здесь наблюдается континентальный и резко-континентальный типы климата, в отличие от морского на западе. Количество осадков, в среднем, от 250 до 500 мм в год. За счёт большого количества ясных дней в году (из-за удалённости от океана) здесь наблюдаются очень большие годовые амплитуды температур — от +16 — +24°C летом до -8 -32°C зимой. На севере располагается природная зона тайги, достаточно резко переходящей в степи. Из-за очень резкого климата лиственные леса здесь занимают небольшие территории. Восточный сектор находится под влиянием муссонов. Осадков здесь выпадает от 2000 мм на берегу Атлантического океана до 500-1000 мм внутри материка. Здесь тёплое лето +16 — +24°C и прохладная, но тоже относительно тёплая снежная зима с температурами от 0 до -16°C. Север сектора занят бореальными (северными) лесами или тайгой, юг — смешанными и широколиственными лесами
0,0(0 оценок)
Ответ:
katcornewa
05.07.2020 09:27

Відповідь:

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ ГІМАЛАЇВ. У Гімалаях – найвищих горах світу – через їх географічне розташування в субекваторіальному й тропічному поясах та грандіозну висоту ігається планетарний максимум висотної поясності. Це означає, що піднімаючись південними схилами від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.

Так, біля підніжжя, там де рівнина переходить у передгір’я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів – тераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях водяться такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків водяться тигр і леопард. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.

Вище джунглів до висоти 1 200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревовидні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах вище 2 000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні  ліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3 500 м.

Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав’яні килими. На відмітках  5 500 – 6 000 м проходить снігова лінія, за якою – пояс вічних снігів і льодовиків.. Отже, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтів, як Гімалаї.

Найбільш освоєними людиною є передгір’я і середня смуга південних схилів Гімалаїв, які найсприятливіші для життя. Там розташовані поселення, прокладені дороги. В долинах вирощують рис, а на схилах цитрусові і чайний кущ. У високогір’ях розводять овець і яків (мал.). Вище за 4 500 м постійного населення вже немає.

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ АЛЬП. Альпи розташовані в межах помірного поясу. На їх південних схилах випадає багато опадів – до 3 000 мм за рік. Нижній пояс до висоти 1 000 м утворюють широколисті ліси з дуба, каштана, граба, ясена, бука. Вище ростуть мішані ліси з бука і ялиці, які з висотою змінюються на хвойні ліси, де крім ялиці ростуть ялина, модрина, сосна.

Вище росту дерев у горах заважають сильні вітри, різкі коливання температури повітря та короткий теплий сезон. Тому на висотах понад 2 000 м розташовані субальпійські луки. В їх рослинному покриві переважають високі багаторічні трави. Серед них трапляються зарості ялівцю та рододендрона, який має великі яскраві квіти червоного, лілового, жовтого чи білого кольорів. Поширені криволісся з гірської сосни, гілки якої притиснуті вітрами до землі. Над субальпійськими розташовуються альпійські луки – пояс низькорослих трав, що мають яскраві квіти. Ще вище в холодному кліматі можуть вижити тільки  мохи і лишайники на скелястих виступах. На межі зі сніговою лінією росте едельвейс – трав’яниста рослина, яка має красиві сніжно-білі квіти у вигляді багатопроменевої зірки. За здатність витримувати високогірний холод і люті вітри ця рослина вважається символом мужності і стійкості. На висоті 3 000 м за сніговою лінією лежить пояс снігів і льодовиків.

Гірські хребти Альп стали прихистком для багатьох тварин, витіснених людиною з рівнин і низькогірних районів. Багато з них узимку мешкають у лісову поясі, а влітку піднімаються вище на високогірні луки. Скелясті схили легко долають серна та гірський козел. До гірських умов пристосувався бабак. Багато птахів – ворона, галка, ластівка, синиця, дятел. У гірських струмках багато риби, серед якої найбільше цінується форель.

Нижній пояс Альп найбільш населений, тому його природна рослинність значною мірою змінена. Його навіть називають культурним поясом. Високогірні луки використовуються як пасовища для худоби. Альпи –найбільш відвідувані численними туристами, мисливцями, спортсменами гори Землі. Тому господарство багатьох альпійських країн базується на туризмі і спорті. Це завдає певної шкоди гірській природі. Для її збереження відновлюють ліси, тваринний світ, створюють заповідники. Одним з найбільших є Гран-Парадізо в Італії.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота