Більша частина Південної Америки лежить у південній півкулі, в екваторіальному і субекваторіальному поясах. У субтропічні і помірні широти південної півкулі заходить тільки звужена частина материка.
Найбільшої ширини (більш 5000 км) Південна Америкадосягає на 5° пд. ш. Крайня західна точка материка — мисПариньяс (81°20' з.д.), крайня східна — мис Кабу-Бранку (34°46'з.д.). На південь від 40° пд. ш. ширина материка не перевищує 600 км.
На півночі Південна Америка доходить до 12°25' пн. ш.(мис Гальїнас), а на півдні — до 53°54' пд. ш. (мис Фроуерд у Магеллановій протоці) Крайня південна точка архіпелагу Вогненна Земля — мис Горн на однойменному острові — лежить на 55°59' пд. ш.
Географічна границя з Північною Америкою проходить від Дарєнської затоки в Карибському морі до затокиБуенавентура в Тихому океані. Умовно границею між двома материками вважають Панамський перешийок.
Островів навколо Південної Америки порівняно небагато. Великі материкові острови, що лежать у безпосереднійблизькості від її узбереж,— Тринідад, Чилійські, Вогненна Земля, Фолклендські. З океанічних островів до Південної Америки відносять Галапагосові, Хуан-Фернандес.
Площа Південної Америки з прилеглими до неї островами складає приблизно 18280 тис. км2. З них тільки 150 тис. км2 припадає на острови.
В Евразии крупнейшие равнины занимают периферийные части континента. На западе и севере - это Северо-Германская, Великопольская, Западно-Сибирская низменности; Восточно-Европейская равнина, Средне-Сибирское плоскогорье; они соответствуют платформам Лавразии.
Типичный рельеф плоскогорья Декан — ступенчатые равнины, понижающиеся к востоку от 600-900 до 300-500 м. На фоне равнин заметно выделяются отдельно горы и холмы, именуемые останцами: это — внедрения твердых кристаллических пород, оставшихся после того, как окружающие их более мягкие породы были разрушены водой и ветром.
