Він був актуальним до прийняття Постанови N 656 у 2000 році. Можна зробити висновок, що вміст українця, порівняно з 90-ми роками, суттєво не змінився. У пропонованому раціоні дещо збільшилась кількість хліба та продуктів з борошна, м’яса, картоплі та овочів, зменшився обсяг молочних продуктів, риби та рибних продуктів, яєць; також з 2000 року українці стали більшими ласунами. Більш детальну інформацію про вміст споживчого кошика у різні роки можна побачити в таблиці, яка наведена нижче.
Продукти харчування
СРСР (1989 рік)
1990-ті роки
2000-ні роки
М’ясо та м’ясні продукти (кг/рік)
42
49,51
53
Молоко та молочні продукти (кг/рік)
209,6
238,88
148,5
Хліб і продукти з борошна (кг/рік)
93,53
123,4
Риба та рибні продукти (кг/рік)
24,5
15,88
13
Яйця (шт/рік)
254
220
Картопля(кг/рік)
89,93
95
Овочі та баштанні культури(кг/рік)
106,09
110
Фрукти та ягоди(кг/рік)
67,65
64
Цукор, солодощі(кг/рік)
8,5
28,14
37
Олія та маргарин(кг/рік)
7,4
9,1
1. Спеціалізація країни визначається найбільш сприятливим поєднанням факторів виробництва. Існують наступні фактори виробництва :
1) праця;
2) капітал;
3) земля;
4) Технологія.
Наявність факторів і їх поєднання можуть змінюватися в часі, отже, змінюється спеціалізація країни і її зовнішня торгівля.
2. Від міжнародного поділу праці країни отримують насамперед економічну вигоду. Адже виробництво кожною країною товарів, на створення яких їй потрібно мінімальні витрати ресурсів дозволяє істотно заощадити. Також є соціальна вигода-поява нових робочих місць. Є й екологічна вигода. Наприклад, якби на півночі Росії вирішили б вирощувати банани, то довелося б топити величезні теплиці, які сильно б диміли, отруюючи повітря. Вирощування бананів в тій же Африці цілком природно і не несе шкоди екології.
3. Розміщення сільського господарства залежать від природних і соціально-економічних факторів. Наприклад, для сільськогосподарських культур необхідно тепло, якість грунтів і світло, а тваринництво цілком залежить від кормової бази. Тому, можна зробити висновок, що природні фактори найбільшою мірою впливають на розміщення галузей рослинництва.
Природні фактори розміщення та спеціалізації сільського господарства:
- якість ґрунтів;
- тривалість безморозного періоду (забезпеченість теплом);
- сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом);
- умови зволоження (кількість опадів);
- ймовірність повторюваності несприятливих метеорологічних умов (посуха, заморозки, Вітрова і водна ерозія);
- забезпеченість водними ресурсами;
- топографічні умови місцевості та ін.
