У національному складі населення України переважають українці. Їхня чисельність становить 37 млн.699 тис. 546 осіб, або 77,8 % від загальної кількості населення. За даними останнього перепису населення (2001 р.), національні (етнічні) меншини в Україні становили 10 млн 757 тис. 456 чол., або 22.2 % від усіх жителів. В Україні живуть представники понад 100 націй. Найчисельнішими з них є росіяни, євреї, білоруси, молдовани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, татари, вірмени, роми та ін. Найбільша етнічна меншина в Україні — росіяни. Їхня кількість становить 8334,1 тисяч осіб і становить 17,3 %.
Кожна з інших етнічних меншин становить менше 1 % від загальної кількості населення, серед них виділяються білоруси (0,6 %), молдовани (0,5 %), кримські татари (0,5 %), болгари (0,4 %), угорці (0,3 %), румуни (0,3 %), поляки (0,3 %), євреї (0,2 %), вірмени (0,2 %), греки (0,2 %), роми (0,1 %), грузини (0,1 %), гагаузи (0,1 %) та ін. В Україні розселення етносів має виразну регіональну визначеність. Центральна й Північно-Західна Україна є історично основними регіонами розселення українського етносу, який найменше «розбавлений» іншими етносами. Найбільша частка українців у населенні Тернопільської (96,8 %) та Волинської (94,6 %) областей, найнижча — в АР Крим (25,8 %), Луганській (51,9 %), Донецькій (50,9 %), Одеській (54,6 %) областях.
Сахали́н — остров у восточного побережья Азии. Входит в состав Сахалинской области. Крупнейший остров России. Омывается Охотским и Японским морями. От материковой Азии отделён Татарским проливом (в самой узкой части — пролив Невельского — имеет ширину 7,3 км и замерзает зимой); от японского острова Хоккайдо — проливом Лаперуза.
Остров получил своё название от маньчжурского названия реки Амур — «Сахалян-улла», что в переводе означает «Чёрная река» — название это, напечатанное на карте, было ошибочно отнесено к Сахалину, и в дальнейших изданиях карт печаталось уже как название острова
Японцы называют Сахалин Карафуто, это название восходит к айнскому «камуй-кара-путо-я-мосир», что означает «земля бога устья».
В 1805 году российское судно под командованием И. Ф. Крузенштерна исследовало большую часть побережья Сахалина и сделала вывод, что Сахалин — полуостров. В 1808 году японские экспедиции, которые возглавляли Мацуда Дензюро и Мамия Риндзо, доказали, что Сахалин является островом. Большинство европейских картографов скептически отнеслось к японским данным. Долгое время на разных картах Сахалин обозначали либо островом, либо полуостровом. Только в 1849 г. экспедиция под командованием Г. И. Невельского поставила окончательную точку в этом вопросе, пройдя на военно-транспортном корабле «Байкал» между Сахалином и материком. Этот пролив впоследствии был назван в честь Невельского.
ГеографияОстров вытянут меридионально от мыса Крильон на юге до мыса Елизаветы на севере. Длина 948 км, ширина от 26 км (перешеек Поясок) до 160 км (на широте с. Лесогорское), площадь 76,4 тыс. км².
