ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ. Підприємства чорної металургії утворюють металургійні райони. Ще в минулому столітті у світі сформувалося кілька таких районів, що орієнтувалися на сировинну базу, тобто були розміщені поблизу родовищ залізної руди чи в межах залізорудних басейнів: Лотарингія — у Франції, Приозер’я — у США, Урал — у Росії, Кривий Ріг — в Україні, райони на північному сході Китаю й у Південній Африці. Металургійне паливо (кокс) там виробляли з привізного вугілля або завозили з інших територій. Сьогодні сировинна орієнтація розміщення металургійних підприємств переважає в країнах, що розвиваються, та які освоюють потужні басейни залізної руди — у Бразилії, Індії, Венесуелі. Інший варіант розміщення металургійних районів — у кам’яновугільних басейнах, багатих на коксівне вугілля, куди доставляють сировину (залізну руду): Пенсильванія — у США, Мідленд — у Великій Британії, Рур — у Німеччині, Верхня Сілезія — у Польщі, Донбас — в Україні, Кузбас — у Росії.
Згодом для розвинених країн стало властивим розміщення металургійних підприємств на морських узбережжях — у портах, куди надходять привізні сировина і паливо. Потужні металургійні центри з’явилися у морських портах Італії, Франції, Великої Британії, північного сходу США, Японії, Китаю та нових індустріальних країн — Республіки Корея і Тайваню.
Положение России относительно главных сухопутных и морских транспортных путей можно назвать нейтральным. Тому целый ряд причин. У России есть выход к двум мировым океанам и многочисленным морям, включая такие выгодные с экономической точки зрения, как баренцево, чёрное, белое, охотское и японское моря. С другой, она лишена доступа к таким торговым артериям, как азиатский сухопутный торговый маршрут и не имеет полного доступа к европейскому рынку сбыта, хотя и имеет сухопутную границу с Европейским Союзом. Во многом эти проблемы возникли из-за недавних экономических санкций, которые серьёзно подрывают благополучие российской экономики.
Лови!
