Напрямок, характер і здатність річок виробляти собі долину залежать перш за все від рельєфу. Напрямок течії річки визначається загальним нахилом поверхні, якою вона тече. Так, територія, якою протікає Дніпро, нахилена на південь, тому й річка тече на південь.Чим більший похил поверхні, тим сильніше річка її руйнує, тим глибшою буде річкова долина. Гірські річки течуть в горах, де місцевість має великий похил поверхні. Тому вони мають велику швидкість і бурхливу течію. Такий характер течії обумовлює утворення глибоких і вузьких річкових долин. Сотні тисяч років йдуть на те, щоб річка прорізала в горах долину. Рівнинні річки течуть рівнинами. Рівнини мають незначний похил поверхні. Тому швидкість течії рівнинних річок невелика – близько 1 м/с. Вони течуть повільно та спокійно. Не маючи сили, достатньої для того, щоб прокласти собі прямий шлях, рівнинна річка обходить перепони і виробляє широку, але неглибоку долину, дном якої звивається її русло. Так, Дніпро нижче Києва змушений огинати виступ Придніпровської височини. Тому він відхиляється на південний схід і лише після Дніпропетровська знову повертає на південь. Рівнинними річками є також Волга, Амазонка та ін.В природі багато річок, що починаються в горах і мають характер гірських. Але потім вони виходять на рівнину і стають рівнинними. Такими є, наприклад Дунай, Янцзи
Объяснение:
