1. Спеціалізація країни визначається найбільш сприятливим поєднанням факторів виробництва. Існують наступні фактори виробництва :
1) праця;
2) капітал;
3) земля;
4) Технологія.
Наявність факторів і їх поєднання можуть змінюватися в часі, отже, змінюється спеціалізація країни і її зовнішня торгівля.
2. Від міжнародного поділу праці країни отримують насамперед економічну вигоду. Адже виробництво кожною країною товарів, на створення яких їй потрібно мінімальні витрати ресурсів дозволяє істотно заощадити. Також є соціальна вигода-поява нових робочих місць. Є й екологічна вигода. Наприклад, якби на півночі Росії вирішили б вирощувати банани, то довелося б топити величезні теплиці, які сильно б диміли, отруюючи повітря. Вирощування бананів в тій же Африці цілком природно і не несе шкоди екології.
3. Розміщення сільського господарства залежать від природних і соціально-економічних факторів. Наприклад, для сільськогосподарських культур необхідно тепло, якість грунтів і світло, а тваринництво цілком залежить від кормової бази. Тому, можна зробити висновок, що природні фактори найбільшою мірою впливають на розміщення галузей рослинництва.
Природні фактори розміщення та спеціалізації сільського господарства:
- якість ґрунтів;
- тривалість безморозного періоду (забезпеченість теплом);
- сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом);
- умови зволоження (кількість опадів);
- ймовірність повторюваності несприятливих метеорологічних умов (посуха, заморозки, Вітрова і водна ерозія);
- забезпеченість водними ресурсами;
- топографічні умови місцевості та ін.
Географическое положение Европейского Юга России (Северный Кавказ) . Данный регион занимает самую южную часть территории России. Территория Северного Кавказа ограничена Черным и Азовским морями на западе и Каспийским морем на востоке, Восточно-Европейской равниной на севере и Главным Кавказским хребтом на юге. Природный тип территории различен: выделяются – равнины бассейна Дона, Предкавказье – Кумо-Манычская впадина, Ставропольская возвышенность, Прикаспийская низменность и собственно Кавказ.
Экономико-географическое положение. На севере граничит с центральными районами России, на юге – странами Закавказья (Грузия, Азербайджан) , на западе – с Украиной (Крым, Донбасс) и Казахстаном – на востоке (через Каспийское море) .
Транспортно-географическое положение. Большим плюсом является приморское положение Европейского Юга: выход к трем морям. Этот регион обеспечивает выход страны к государствам Закавказья. Наличие морских путей позволяет осуществлять торгово-экономические связи с приморскими странами Европы, Ираном, Туркменией, Азербайджаном и Казахстаном. Через территорию Северного Кавказа проходят важные транспортные магистрали, имеющие стратегическое значение: федеральная трасса «Юг» , нефтепровод из Западного Казахстана, участок газопровода из Туркмении, по которому, в частности, подается газ в Украину. Вдоль берегов Черного и Каспийского морей пролегают трассы железной дороги (соответственно в Грузию – Турцию и в Азербайджан – Иран и далее в страны Ближнего и Среднего Востока) . Через Главный Кавказский хребет проходит автодорога, связывающая Россию с Грузией и Арменией. По равнинной части Северного Кавказа в широтном направлении расположен участок железной дороги, связывающей страны Средней Азии с Западной Европой.