Напомню о существовании понятия «географической оболочки» в которую входит нижняя часть атмосферы, верхняя часть литосферы и полностью гидросфера и биосфера. Соответственно все эти оболочки проникают друг в друга и взаимодействуют между собой.
Как же биосфера влияет на атмосферу, гидросферу и литосферу? Ниже ряд примеров:
- На атмосферу: живые организмы (люди, животные и пр.) вдыхают кислород и выдыхают углекислый газ, также он в огромных количествах выделяется в связи с производственной деятельностью человека, а растения поглощают из атмосферы углекислый газ и выделяют кислород, без достаточного количества которого дышать было бы невозможно - таким образом регулируется содержание нужных газов в атмосфере (причина, по которой человечество и обеспокоено вырубкой лесов).
- На гидросферу: организмы, живущие в воде, забирают (поглощают) из неё некоторые химические вещества, например, кальций для построения скелетов и раковин, а погибая, они пополняют породы дна. Так регулируется химический солевой состав воды и образуются некоторые полезные ископаемые.
- На литосферу: горные породы литосферы, разрушаясь, разрыхляясь, дают возможность произрастать на них растениям, обитать животным. Отмирая, живые организмы образуют перегной (гумус), который смешиваясь с рыхлыми горными породами, образует плодородную почву. Также ряд полезных ископаемых являются результатом жизнедеятельности или производными живых организмов, например, торф и нефть.
Монголо́їдна раса (азіатсько-американська раса) — одна з великих рас людства. Охоплює корінне населення Північної, Центральної, Східної, Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америки. Відповідно представники монголоїдної раси називаються монголоїдами[2].
Объяснение:Морфологічні ознаки
У 19 — середині 20 століття характерними ознаками великої монголоїдної раси науковці вважали такі:
світла або темно-світла пігментація шкіри;
малопрофільоване широке обличчя, виступаючі вилиці з подушками жиру;
захист очей від підвищеної інсоляції, пилу, для чого служить вузький розріз повік, додаткова складка — епікантус, темна райдужка, густі вії;
довге (якщо не стригти) пряме жорстке, темнопігментоване волосся;
слабкий волосяний покрив на обличчі та тілі.
Типи і поширення монголоїдної раси
Виділяють дві головні підгрупи (контраст між якими викликаний дією фактора інфантилізації в перенаселених південних регіонах):
північну (масивні, високі, світлошкірі, з великим обличчям і низьким склепінням черепа);
південну (невисокі, смагляві з невеликим обличчям та високим лобом).
Всередині великої монголоїдної раси виділяють кілька рас:
північноазійська — монголи, якути, буряти, евенки, евени тощо.
арктична — чукчі, ескімоси тощо.
далекосхідна — китайці і народи Китаю (за винятком півдня).
південно-азійська — більшість етній Південного Китаю (тайські народи), народи Індокитаю, Бірми, островів Індонезії та Філіппін.
американська — індіанці Північної та Південної Америки.
Яскраво вираженими представниками монголоїдної раси є монголи, перші постійні контакти європейців з якими датуються початком 2-го тисячоліття н. е. Класичними монголоїдами є також представники тюркських і монгольських народів Центральної Азії: буряти, алтайці і тувинці.
Вже у японців та південних китайців відчутним є домішка австралоїдної раси [джерело?]. Ще більшим вплив австралоїдів є у зовнішньому вигляді південно-азійської раси у мешканців Індокитаю, Індонезії та Філіппін.
Більшість населення Середньої Азії або має помітну монголоїдну домішку (узбеки), або ж є мішаним монголоїдно-європеоїдним типом (казахи).
У деяких груп росіян, особливо Сибіру, тобто в зонах контактування з монголоїдами окремі монголоїдні риси.
Історія
Комплекс типових ознак монголоїдної раси чітко виявлений вже в палеоантропологічних знахідках часів мезоліту (близько 12 тисяч років тому). Спочатку населяли Східну Євразію, зовнішність відображає пристосування до умов пустель (пустеля Гобі).
На території України представники народів монголоїдної раси з'являються в часи Великого переселення народів з III століття н. е. Спочатку гуни, тюрки, пізніше болгари, хозари, що остаточно витісняють іраномовні народи з причорноморських і приазовських степів. За часів Київської Русі відомі печеніги, половці, монголо-татари. За часів Козацької доби в український степ переселяються ногайці. Найпізніше з монголоїдів в українські степи мігрують калмики.
Примітки