10. Установіть відповідність між типами рослинності та ґрунтами, які під ними сформувалися
1. хвойні та широколисті ліси А. буроземи
2. справжні степи Б. південні та звичайні чорноземи
3. Карпатські гірські ліси В. опідзолені та типові чорноземи
4. широколисті ліси Г. дерново-підзолисті
Д. сірі лісові

Принципи загальнонаукової класифікації ландшафтів

Насамперед, необхідно чітко розрізняти поняття "систематизація", "класифікація", "типологія" .

Природно-територіальні комплекси можуть розгля­датись як в індивідуальному, так і типологічному плані. Об’єктом без­посереднього дослідження є конкретні ПТК. Водночас для науки й прак­тики необхідно їх систематизація.

Порівнянням індивідуальних одиниць ПТК встановлюються їх типо­логічні ознаки. Класифікуючи ці одиниці, тобто об’єднуючи їх за певними ознаками подібності у види, типи, класи і т.д., отримуємо склад­ну систему типологічних одиниць. Таким чином, будь-яка типологічна одиниця (наприклад, тип ландшафту, урочища) в результатом наукового узагальнення.

Класифікації можуть бути побудовані за різними принципами: мор­фологічним, генетичним, історичним, кількісним та ін.

В.А.Ніколаєв (І973) виділяє три основні принципи (підходи) загальнонаукової класи­фікації ландшафтів:

1) історичний;

2) генетичний;

3) структурний,

об"еднуючи їх спільною назвою - структурно-генетичний. Усі вони тісно пов’язані між собою. Структура свідчить про історію (вік) і генезис ландшафту й навпаки, від останніх залежить його будова.

Основним показником класифікації ландшафтів при структурному підході є домінуючі урочища й місцевості (їх відсоткові співвідношення). Ознаки внутрішньої струк­тури кладуться в основу виділення низьких таксонів ландшафту - видів, підвидів.

Класифікаційні категорії ландшафтів і ознаки їх виділення

(за Ніколаєвим, І973)

Таксони

Головні ознаки поділу

Приклади

Відділ

тип контакту і взаємодія геосфер у структурі ландшафтної оболонки

наземні ландшафти, водні ландшафти

Система

енергетична база ландшафтів - поясно-зональні відмінності водно-теплового балансу

субарктичні, бореальні, суббореальні, семіарідні ландшафти тощо

Підсистема

секторні кліматичні відмінності, континентальність клімату

суббореальні семарідні ландшафти, помірно-континентальна, континентальна, різкоконтинентальна

Клас

морфоструктури вищого порядку (елементи мега­рельєфу), тип природної зональності (горизон­тальний або вертикальний)

рівнинні ладшафти, гірські ландшафти

Підклас

морфоструктури другого порядку, морфогенетичні підрозділи макрорельєфу

Підкласи рівнинних ландшафтів: низовинний, височинний

Група

тип водно-геохімічного режиму, який визна­чається співвідношенням атмосферного, ґрунто­вого і натічного зволоження, ступенем дренованості

Групи рівнинних ландшафтів: елювіальна, напівгідроморфна, гідроморфна

Тип

грунтово-біокліматичні ознаки на рівні типів грунтів і класів рослинних формацій (зональні для елювіальної групи ландшафтів)

Лісостеповий, напівпустинний, болотний, лу­говий тощо.

Підтип

грунтово-біокліматичні ознаки на рівні під­типів грунтів і підкласів рослинних формацій (підзональні для елювіальної групи ландшафтів)

Підтип лісостепового типу ландшафтів: лугово-лісовий (південний лісостеп), лісо-лугово-степовий (середній лісостеп)

Рід

генетичні типи рельєфу

Роди степових рівнинних ланд­шафтів: давньоалювіальний, погорбовано-грядовий давньоелювіальний

Підрід

генетичні типи й літологія поверхневих гірсь­ких порід

Підроди степових давньоалювіальних, рівнинних ландшафтів: пі­щані, галечникові, лісово-су-глинисті

Вид

подібність переважаючих у ландшафтах урочищ, місцевості (типи морфологічної структури)

Види степових рівнинних ланд­шафтів:

а) плоско-хвилясті рівнини, пі­щані й субпіщані з різнотравно-червоноковильними степами на темно-каштанових ґрунтах;

б) плоскі денудаційно-акумуля­тивні плато з покривом лесовидних порід, типчаковими степами на темно-каштанових ґрунтах

НТР вызвала большие сдвиги в структуре материального производства. Изменилось соотношение между промышленностью и сельским хозяйством. В промышленности выросла доля обрабатывающих отраслей, которые дают 9/10 стоимости всей продукции и, особенно, «авангардная тройка», от которой зависит НТП. Современная промышленность состоит из более чем 300 отраслей. Для эпохи НТР характерно объединение разных отраслей и образование межотраслевых комплексов — ТЭК, АПК, ЛПК и т. д. Изменилась техника и технология производства товаров, увеличились единичные мощности, созданы новые искусственные материалы, превосходящие по качествам натуральные. Используются новые мощности на производствах, альтернативные источники энергии и т. д. В сельском хозяйстве изменения происходят медленно. Но возрастает доля животноводства, которое дает 3/4 валовой продукции этой отрасли. В растениеводстве увеличивается роль технических и кормовых культур, овощей и фруктов. В транспорте — роль железнодорожного уменьшилась. Он имеет значение в массовых перевозках промышленных и сельскохозяйственных грузов, пассажиров на средние расстояния. Автомобильный лидирует во внутригородских и пригородных пассажироперевозках. Морской обеспечивает международную торговлю, а воздушный — перевозку пассажиров на средние и дальние расстояния.