1.Что означает термин биосфера и кто впервые ввел этот термин 2. Как проходят границы биосферы 3. Где и когда зародилась жизнь и почему 4.Когда жизнь рас на сушу 5.Почему одни организмы вымерли, а другие смогли дожить до наших дней 6. Какое количество живых организмов известно и какие царства живых организмов существуют 7. Какие необходимы условия для существования организмов​

Крымские горы – сложная геологическая структура, расположенная в южной части крымского полуострова. горы вытянуты от мыса фиолент на юго-западе (близ , г. севастополь) до мыса ильи на востоке (у г. феодосии) на 180 км, а максимальная ширина массива в средней части составляет 45-50 км. главная гряда крымских гор – приподнятый блок, ограниченный с севера рядом разломов. эта структура возникла уже в раннемеловое время после того, как остаточные синклинальные прогибы южной части крыма замкнулись, и произошло общее поднятие поверхности. в геологической крымских гор можно выделить два этапа: докембрийско-палеозойский и мезозойско-кайнозойский (альпийский).о первом этапе из-за недостатка знаний можно судить лишь предположительно. второй этап (альпийский) разделяется для горного крыма на два подэтапа: геосинклинальный (от триаса до конца палеогена) и молассовый, или орогенный, охватывающий конец палеогена – неоген.в раннюю стадию геосинклинального развития (поздний триас – конец средней юры) на юге крыма происходило образование геосинклинального прогиба и накопление мощных осадочных и эффузивных комплексов с одновременным формированием складчатых структур различных порядков. в позднеюрский – раннемеловой период формируются отдельные прогибы и поднятия, на которые расчленился единый ранее геосинклинальный прогиб. к концу этого времени формируется внутренняя структура крымского мегаантиклинория. в конце раннего мела, в позднем мелу и палеогене формируется крымский мегаантиклинорий как крупное единое поднятие, осложненное отдельными прогибами и разломами.в орогенный (молассовый) этап (конец палеогена – неоген) продолжалось усиленное поднятие мегаантиклинория горного крыма и, вероятно, началось опускание его южного крыла. в неогене и антропогене происходило формирование современного рельефа горного крыма. в плиоцене получили орографическое выражение внутренняя и внешняя предгорные гряды, а в конце неогена – антропогене проявляются дифференцированные неотектонические движения. в антропогене активизируется эрозионная деятельность, а разрушительно-созидательная работа моря способствовала формированию береговой линии. в результате комплекса этих процессов крымские горы приобрели современные очертания.

1)Івано-Франківська область – це унікальний регіон України з багатими природними ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом.

Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області, як і в цілому в Україні, не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів.

До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать:

Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей споживання і виробництва та розвитку територій.

Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу та інтегрального управління природними ресурсами, недостатнє екологічне обґрунтування обсягів використання ресурсів.

Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем,порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів наводозборах річок.

Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових зворотних вод.

Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування.

Розселення людей і забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та ймовірності затоплення території.

Розорювання земель на ерозійно-небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.

Значне зменшення лісистості водозборів річок, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.

Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.

2)Вплив міського автотранспорту на стан атмосферного повітря

Вибираємо безпеку життєдіяльності – основу покращання стану довкілля

Транспорт є одним з найважливіших елементів матеріально-технічної бази вітчизняного виробництва і необхідною умовою функціонування сучасного індустріального суспільства. Важко зараз уявити собі будь-яку галузь господарства або вид діяльності населення без використання вантажного, легкового автомобіля і автобуса. Велика протяжність автомобільних доріг забезпечує можливість їх повсюдної експлуатації при значній провізній здатності. Маневреність, мобільність, високі швидкості доставки вантажів та перевезення пасажирів, комфорт поїздки та інші позитивні якості автомобільного транспорту забезпечили йому підвищені темпи зростання.

Поряд з перевагою, що забезпечує суспільству розвинута транспортна мережа, її прогрес супроводжується негативними наслідками - негативним впливом транспорту на навколишнє середовище в першу чергу на якісний стан атмосферного повітря.

Основним джерелом забруднення повітряного басейну при експлуатації автотранспорту є двигуни внутрішнього згоряння, які викидають в атмосферу відпрацьовані гази і паливні випаровування. У відпрацьованих газах виявлено близько 280 компонентів повного та неповного згоряння нафтових продуктів, а також неорганічних з'єднань тих або інших речовин, присутніх у паливі.

До основних токсичних викидів автомобіля відносяться: відпрацьовані гази і паливні випаровування. Відпрацьовані гази, що викидаються двигуном, містять оксид вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту, бенз(а)пірен, альдегіди і сажу.

Згідно Наказу Державного комітету статистики України від 13.11.2008 р №452 питомі викиди забруднюючих речовин при використанні 1 тонни палива:

- бензину – в атмосферне повітря надходять 278 кг забруднюючих речовин (оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки, неметанові леткі органічні сполуки, метан, оксид азоту, аміак, свинець) та 3183 кг – вуглекислого газу;

- дизельне паливо – в атмосферне повітря надходять 124 кг забруднюючих речовин (оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки, неметанові леткі органічні сполуки, метан, оксид азоту, бенз(а)пірен) та 3138 кг – вуглекислого газу;

- скрапленого газу – в атмосферне повітря надходять 251 кг забруднюючих речовин (оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки, неметанові леткі органічні сполуки, метан);

- стисненого газу – в атмосферне повітря надходять 138 кг забруднюючих речовин (оксид вуглецю, діоксид азоту, неметанові леткі органічні сполуки).

Виходячи з означеного можна зробити висновок, що використання стисненого та скрапленого газу в якості палива є екологічно-безпечнішим для навколишнього середовища.

На теперішній час лише 13% транспортних засобів промислових підприємств міста працюють на скрапленому та стисненому газі.