відомо, що в ґрунтах україни є великі запаси фосфору та калію, але велика їх частина є або недоступною для рослин, або знаходиться на великій глибині. насправді в наш час є безліч рішень, як покращити живлення рослин, наприклад за мінеральних макро – та мікродобрив, а також використовуючи
органічні добрива. але проблемою є те, що, як правило, ціни на мінеральні добрива зростають з кожним роком все більше, а органічне добриво на ринку україни майже відсутнє, у зв’язку із занепадом тваринництва. а ціни на сільськогосподарську продукцію – в кращому випадку! – залишаються на рівні
минулорічних. проблем багато, і кожен з нас шукає спосіб, як отримати максимальний прибуток із мінімальними затратами одразу, не задумуючись про майбутнє. це і є помилкою нашого покоління, ми не думаємо, що буде далі, ми хочемо отримати все і одразу.
але якщо підійти до цієї проблеми з
іншого боку? розглянемо ґрунтові мікроорганізми. природа все передбачила, нам лише потрібно навчитись ними користуватись, збільшувати їхню кількість, та створювати для них сприятливі умови. багато відомих вчених вивчали родючість ґрунту, і кожен з них висував свою теорію. наприклад а. теєр висував
гумусову теорію, ю. лібіх мінеральну теорію живлення рослин, п.а. костичев велику увагу приділяв саме фізичним властивостям ґрунту, його структурі та вмісту в ґрунті органічної речовини, в.р. вільямс головною ознакою родючості визнавав лише його структуру, д.м. прянишников здатність забезпечувати
рослину всім необхідним, а також використання бобових рослин у сівозмінах. всі вони були праві, зібрані ними теорії дали нам сучасне уявлення про родючість ґрунту. але головна роль належить саме ґрунтовим мікроорганізмам.
дуже вдало пояснив, яку роль грають ґрунтові мікроорганізми та в чому
с ю.і. слащинінуть головного агротехнічного заходу: « почве, не отравленной , обитает громадное количество бактерий: более 20 тонн на гектаре. примерно столько же в ней проживает червей и прочей живности. по массе это равно стаду коров в сто голов. так как жизнь бактерий коротка, длится в среднем
20 минут, то после смерти их белковая масса поступает растениям, формируя урожай. чем больше бактерий и червей в почве, тем выше ее плодородие. то есть для получения высоких урожаев требуется не удобрение, а кормление! кормление и ускоренное воспроизводство максимально возможного объема бактерий
почвы и прочего «живого вещества».
розвиваються, вони здорові, стійкі до хвороб і шкідників. такі ґрунти без усіляких хімікатів, пестицидів та штучних добрив демонструють постійне збільшення родючості. якщо ж у ґрунті переважають дегенеративні чи патогенні мікроорганізми, то розвиток рослин
ослаблений, вони від захворювань та шкідників і вимагають допінгу у вигляді штучних добрив і пестицидів. на жаль, такий деградований, виснажений стан ґрунтів має тенденцію до розширення навіть у країнах з високим рівнем агротехнологій.
усі продукти сільського господарства із органічних
речовин, синтез яких проходить в рослинах під дією сонячної енергії. розкладання органічних решток та синтез нових сполук, які входять в склад перегною, проходить при дії ферментів, які виділяються різними асоціаціями мікроорганізмів, при цьому спостерігаються зміни одних асоціацій на інші.
мікроорганізми також беруть участь в синтезі високомолекулярних сполук – перегнійних кислот, які створюють запас поживних речовин в ґрунті. тому так важливо забезпечувати живлення мікроорганізмів та створення умов для збільшення їхньої популяції та мікробіологічних процесів.
можна сказати,
вуглекислота – основна їжа рослин. беруть її рослини в ґрунті, де вона накопичується від дихання живої речовини – бактерій, мікроорганізмів, черв’яків. у родючому ґрунту вуглекислоти в десятки разів більше, ніж в атмосфері! що з цього випливає? тільки одне – треба берегти її, зберігати там і не
випускати, використовуючи традиційні технології обробітку ґрунту. під дією сонячного світла, тобто фотосинтезу, з вуглецю, вуглекислого газу та води в рослинах утворюються вуглеводи. одночасно рослини засвоюють азот, фосфор, сірку, залізо, калій, натрій та інші елементи. у результаті виходять не
тільки молекули вуглеводів, а й білків, жирів та всього іншого, що формує обсяг врожаю і споживчі якості вирощеного. причому тут діє хімічний закон мінімуму, це коли нестача якого-небудь елемента не заповниться надлишком іншого.
классификация природных ресурсов по исчерпаемости
в связи с проблемой ограниченности запасов природных ресурсов возрастает значение классификации по признаку их исчерпаемости:
исчерпаемые;
неисчерпаемые.
к практически неисчерпаемым можно отнести энергию
солнца, ветра, океанов, морей, климатические ресурсы.
важным признаком является возобновляемость природных ресурсов.
исчерпаемые природные ресурсы делятся на:
возобновимые;
невозобновимые.
к возобновимым ресурсам относятся лес, вода, почва
и т.д. возобновимость — понятие относительное, так как есть определенные границы исчерпания, за которыми данный вид ресурса лишается способности и возможности самовосстановления и превращается в невозобновимый.
ресурсы различаются по их заменимости. к числу заменимых относятся
различные виды энергии, топлива и сырья. к практически незаменимым относятся воздух, вода, т.е. те виды ресурсов, без которых невозможна жизнь.
