Там представил он землю, представил и небо, и море,
Солнце, в пути неистомное, полный серебряный месяц,
Все прекрасные звезды, какими венчается небо
На круглом щите, как на круге земном, разворачивается вся полнота человеческой жизни: брак и война, пахота и жатва, сбор винограда и пастбище. Этот ряд завершает картинка хоровода, где искусно пляшут прекрасные юноши и девы. Каждая из картин представляет собою анимацию: изображенные на щите фигурки приходят в движение, перед читателем разыгрываются целые истории. Звуки музыки, рев зверей и голоса людей слышатся столь отчетливо, что становится известно, о чем говорят персонажи, известны и переживания, наполняющие их сердца. Внешний обод щита Гефест окружил изображением «ужасной силы реки Океана» соответственно тому, как, согласно космологии гомеровского времени, Океан объемлет Землю. То обстоятельство, что одна из картин представляет поле сражения, где «рыщут и Злоба, и Смута, и страшная Смерть между ними» , а другая изображает кровопролитную схватку пастухов с львами, не препятствует Гомеру при описании щита многократно использовать лексемы «радость» , «веселье» , «чудо» , «прекрасный» и их производные. Наибольшей частотностью в этом фрагменте обладают слова с семантикой света, блеска, сияния.
. Описание щита Ахилла: сначала читатель оказывается вовлечен в подробное разглядывание искусно сработанной вещи, а затем ее рассматривает Ахилл:
С радостью взяв, любовался он даром сияющим бога;
И, когда свое сердце нарадовал, смотря на чудо,
К матери среброногой крылатую речь устремил он…
Отметим, что Ахилл в этот момент испытывает сильный гнев и скорбь. Он горит жаждой отмстить за смерть своего друга Патрокла. Интенсивность этих чувств не мешает ему предаваться созерцанию щита – настолько важно Гомеру подчеркнуть значимость этого предмета.
В равномерном и сильном свете перед нами предстает вещь, подобная зеркалу, отражающему весь природный и человеческий мир. Гомер объединяет стихии и предметы, растения и животных, людей и демонов, жизнь и смерть в стройном нескончаемом хороводе. Образ жизненного круга становится доминантой этого фрагмента: мало того, что сам щит круглый, но еще и на каждой из картин фигурки либо собраны в круг, либо пляшут в хороводе, либо совершают возвратные круговые движения. Концептуально щит, представляющий всю полноту мира, подобен целому гомеровского эпоса, который считается «энциклопедией эллинской жизни» , поскольку поэмы дают достаточно материала для реконструкции верований, представлений о природе, обрядов, праздников, обычаев хозяйствования и ведения войны, – словом, всего уклада жизни и строя мысли древних греков архаического периода.
Несмотря на то, что Гомер приводит в движение и озвучивает изображения, покрывающие поверхность щита, они все–таки в самой живости своей пребывают неизменными, они вечны, как долговечны благородные металлы, из которых сделан щит. Форма Ахиллесова щита напоминает и о вечном возвращении, о неподвижном времени мифа, в котором развертывается действие поэмы.
Конечно, дивный щит сработан богом, но эллины верили, что все искусства и ремесла – божественный дар, и тогда на всех вещах, независимо от того, сделаны они божескими или человеческими руками, лежит отсвет небесного огня. Гомер убедительно демонстрирует вещи если и не вместить в себя мир, то нести след его, свидетельствовать о полноте, стройности и совершенстве космоса. Вещь излучает сияние смысла, он раскрыт в ней, предъявлен. Акт создания вещи осознается как усилие противостояния тьме. Созерцание вещи радует сердце и возвышает ум. То, каким образом Гомер строит высказывание о вещи, принципиально для понимания его художественного мира, равно как и строя души его современников
на території україни залежно від природних, економічних та історичних умов склалися такі основні зони спеціалізації сільського господарства. полісся, лісостеп, степ, передгірні та гірські райони українських карпат і передгірні та гірські райони криму .
поліська сільськогосподарська зона охоплює волинську, рівненську, більшу частину житомирської, північні райони київської, чернігівської) сумської областей. тут розвиваються молочно-м'ясне скотарство, свинарство, льонарство, картоплярство і зернове господарство. із зернових культур найбільш поширені озиме жито і гречка, а також овес, пшениця; з технічних - льон-довгунець, хміль, коноплі, картопля, овочі; трав - люпин і конюшина полісся виробляє молоко і м'ясо, льоноволокно, понад 1/3 картоплі і майже 1/10 частину зерна від загального їх виробництва в країні.
лісостепова сільськогосподарська зона займає частину львівської і чернівецької областей, східну частину івано-франківської, тернопільську, хмельницьку, вінницьку області, північну частину кіровоградської області та черкаську, полтавську й харківську області. спеціалізація її цукрово-буряково-зернова з м'ясо-молочним скотарством і свинарством. основна зернова культура тут - озима пшениця, висівають також кукурудзу, ячмінь, гречку, просо 3 технічних культур основною є цукрові буряки, вирощують також соняшник, коноплі, поширені овочі й картопля. добре розвинене садівництво розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.
степова сільськогосподарська зона охоплює всі південні області, або майже 40° о території україни у ній переважає вирощування зернових і олійних культур, розвинені овочівництво, баштанництво, виноградарство, молочно-м'ясне скотарство, свинарство і вівчарство. степова зона - головний виробник товарного зерна в країні. основні зернові культури - озима пшениця і кукурудза, вирощують також ячмінь і просо. головна технічна культура - соняшник, у північній частині вирощують цукрові буряки, а в південній - коноплі.
передгірні та гірські райони українських карпат охоплюють частину львівської, івано-франківської, чернівецької областей та закарпатську область. у гірських районах розводять велику рогату худобу, займаються вівчарством, є невеликі посіви зернових (жита, вівса, ячменю) і технічних (льону-довгунця) культур, картоплі. у передгірних районах висівають жито, пшеницю, кукурудзу, картоплю, льон-довгунець, трави, а в тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби у закарпатті розвивається багатогалузеве сільське господарство: висівають озиму пшеницю, кукурудзу, тютюн; поширене садівництво й виноградарство; розвивається продуктивне тваринництво.
передгірні та гірські райони криму займають південну частину півострова. сільське господарство тут спеціалізується на розвитку тваринництва, особливо вівчарства. в долинах і передгір'ях займаються садівництвом, виноградарством, овочівництвом, тютюнництвом, вирощують ефіроолійні культури (троянду, шавлію, лаванду). на південному узбережжі вирощують високоякісні сорти винограду, деякі субтропічні культури.
