всего 15 течений в атлантическом океане : 10 теплых течений, 5-холодных.
теплые
северное пассатное течение теплое……………….. (сптт)
гольфстрим течение теплое …………………………. (гтт)
антильское течение теплое …………………… ………(атт)
северное атлантическое течение теплое………….. (сатт)
карибское течение теплое……………………………. (картт)
межпассатное противотечение теплое……………. (мпрт)
южнопассатное течение теплое …………………….(юптт)
течение ломоносова теплое…………………………… (тлт)
гвинейское течение теплое ……………………………(гвтт)
бразильское течение теплое ………………………….(бртт)
холодные
канарское течение холодное …………………… …. (кантх)
лабрадорское течение холодное ………………… (лабтх)
бенгальское течение холодное ……………………. (бентх)
фолклендское течение холодное……………… … (фолтх)
течение западных ветров холодное ………………)
Объяснение:
Висо́тна по́ясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.
Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 градусів Цельсія, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км збільшується хмарність і кількість опадів. Повний спектр кліматичних зон висотної поясності можна гати в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).
З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і ґрунтів залежно від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук, високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).
