Вот информация по открытиям
Объяснение:
Великі географічні відкриття були підготовлені всією історією людства. Мандрівники нової доби спиралися на досвід і знання, накопичені попередниками. Далекі подорожі були б неможливими без корисних винаходів середньовіччя — компасу і астролябії, точних астрономічних таблиць і надійних географічних карт. Нарівні з каравелами наприкінці XV століття європейці почали будувати й великі кораблі, придатні для плавання у відкритому морі, — караки. Шукачі нових земель були захищені залізними шоломами та латами і мали вогнепальну зброю — гармати і рушниці.
Серед славетних мандрівників стародавнього світу і середньовіччя були вихідці з різних континентів. Великі географічні відкриття здійснювали переважно європейці. Вчені зазвичай пояснюють це тим, що саме європейці були найбільш зацікавлені у прокладанні нових торговельних шляхів. Адже індійські та китайські товари вони тривалий час змушені були купувати за цінами, завищеними арабськими посередниками, ще й сплачувати величезні мита до єгипетської скарбниці. Європейські ж вироби мешканців Азії майже не цікавили, тому за товари зі Сходу доводилося розраховуватися золотом або сріблом. Дорогоцінних металів на Заході добували дедалі більше, але потреба в них зростала ще швидше. Саме в пошуках золота і почали споряджати великі заморські експедиції. Справа ця була непростою, впоратися з нею могли лише централізовані держави із міцною королівською владою. До того ж саме в централізованих державах з припиненням феодальних усобиць з'явилося чимало «безробітних» шляхтичів, готових за прикладом хрестоносців шукати щастя і багатств на чужині[1].
Португальці почали систематичне дослідження атлантичного узбережжя Африки у 1418 році під заступництвом принца Генріха, в кінцевому рахунку обігнувши Африку і увійшовши до Індійського океану в 1488 році. У 1492 році в пошуках торгового шляху до Азії іспанські монархи схвалили план Христофора Колумба відправитися на захід через Атлантичний океан у пошуках «Індій». Він висадився на континент, не нанесений на картах, відкривши для європейців «Новий Світ», Америку. З метою запобігання конфлікту між Іспанією і Португалією був укладений Тордесільяський договір, за яким світ був розділений на дві частини, де кожна із сторін отримувала ексклюзивні права на землі, що відкривалися ними. У 1498 році португальська експедиція під керівництвом Васко да Гами змогла досягти Індії, обігнувши Африку і відкривши прямий торговий шлях до Азії. Незабаром португальці пішли ще далі на схід, досягнувши «Островів Прянощів» у 1512 році і висадившись в Китаї роком пізніше. У 1522 році експедиція Фернана Магеллана, португальця, який перебував на іспанській службі, вирушила на захід, зробивши першу навколосвітню подорож. Тим часом іспанські конкістадори досліджували американський континент, а пізніше деякі з островів півдня Тихого океану. У 1495 році французи і англійці та, трохи пізніше, голландці приєдналися до перегонів за відкриття нових земель, кинувши виклик іберійській монополії на морські торгові шляхи і досліджуючи нові маршрути, спочатку північні, потім через Тихий океан навколо Південної Америки, але в кінцевому рахунку пішовши за португальцями навколо Африки в Індійський океан; відкривши Австралію в 1606 році, Нову Зеландію в 1642 році Гавайські острови у 1778 році. Тим часом з 1580-х по 1640-ві роки московські першопрохідці відкрили і підкорили майже весь Сибір.
Великі географічні відкриття сприяли переходу від середньовіччя до Нового часу, разом з епохою Відродження і підйомом європейських національних держав. Вважають, що карти далеких земель, що розмножуються за до нової друкарської машини, сприяли розвитку гуманістичного світогляду і розширенню кругозору, породивши нову епоху наукової та інтелектуальної цікавості. Просування європейців у нові землі призвело до створення і піднесення колоніальних імперій, при контактах між Старим і Новим Світом відбувався колумбів обмін: планетою переміщалися рослини, тварини, продукти харчування, цілі народи (в тому числі раби), інфекційні хвороби, а також йшов культурний обмін між цивілізаціями, це був один з найважливіших етапів глобалізації в екології, сільському господарстві і культурі в історії. Європейські відкриття[en] продовжилися і після епохи Великих географічних відкриттів, в результаті чого вся поверхня земної кулі була нанесена на карти, а далекі цивілізації змогли зустрітися одна з одною.
1. Две северные точки:
Крайняя островная - архипелаг Земля Франца Иосифа на острове Рудольфа (81 с.ш, 55в.д)
Крайняя материковая - Мыс. Челюскин на полуострове Таймыр (77с.ш, 105в.д)
2. Крайняя Южная точка:
Расположена на Северном Кавказе в республике Дагестан, юго-западнее Базардюзю (41с.ш, 48в.д)
3. Крайняя западная:
Лежит на Курской косе рядом с Балтийским морем (51с.ш, 19в.д)
4. Две восточные точки:
Островная: остров Ратманова в Беринговом проливе (65с.ш, 169з.д)
Материковая: на мысе Дежнева на Чукотском полуострове (74с.ш, 169з.д)
