Объяснение:
Ґрунти, рослинність і тваринний світ перебувають під впливом основних ландшафтоутворних процесів — теплообміну, вологообміну та обміну мінеральних і органічних речовин. Поширення і властивості грунтово-рослинного покриву і тваринного світу залежать від клімату, рельєфу, підземних і поверхневих вод; значно впливає також діяльність людини. В поширенні грунтів та рослинності на території республіки помітні дві основні закономірності: широтна зональність на рівнинній частині і висотна поясність в Карпатах і Гірському Криму. Крім цього, істотними є провінціальні зміни властивостей грунтів і видового складу рослинності у зв’язку із зміною континентальності клімату та вертикальна диференціація грунтово-рослинного покриву у зв’язку з геолого-геоморфологічною будовою. Грунтово-рослинні зони України простягаються з південного заходу на північний схід. У західній частині республіки мішані та широколисті ліси зміщуються на південь, а на сході степова зона зміщена на північ (на Поділлі ліси на вододілах і сірі лісові ґрунти, лучні степи і глибокі чорноземи доходять на південь до 47-ї паралелі, а на сході межа поширення їх збігається з 50-ю паралеллю). Карпати і Кримські гори характеризуються висотною поясністю грунтово-рослинного покриву. Спектри висотної поясності двох гірських частин України істотно відрізняються, що пояснюється їхнім різним географічним положенням: Українські Карпати розташовані повністю в межах помірного поясу, західніше лісостепової ландшафтної зони; Кримські гори знаходяться на півдні помірного поясу, значно південніше Карпат, а їхній південний макросхил навіть являє собою північно-східну окраїну субсередземномор’я.
Объяснение:
прежде всего бросаются в глаза и на которые может влиять человек, — это почва, растительность, животный мир, а также, хотя и в меньшей степени, рельеф. Взаимная связь всех составных частей ландшафта приводит к тому, что, влияя на одну из них, человек тем самым изменяет и остальные, а следовательно, и весь ландшафт в целом. Последний приобретает уже новый, зависящий от деятельности человека облик. Например, ежегодно из недр Земли добывается и перемещается несколько сотен миллиардов тонн горных пород; из атмосферы извлекается до 16 млрд.т кислорода; на хозяйственные и бытовые нужды расходуется около 3,5 тыс. км воды; производится около 9 млрд. т биопродуктов; мировые заготовки древесины составляют около 2 млрд. т. Большой ущерб сельскохозяйственным землям наносят процессы эрозии, плоскостного смыва и дефляции. В настоящее время примерно 1/3 всей обрабатываемой площади суши (около 7 млн. км.) подвержена эрозии, которая часто вызывается хозяйственной деятельностью человека в результате нарушения сложившегося равновесия в ландшафтах.
