Дослідіть залежнісь коефіцієнта тертя від площі контакту тіл.дослідіть залежність сили тертя від сили тиску. 40 ів скоріше

ответ:

1. f архимеда = 0,8 h  

2. p = 250 кпа

3. р тр. = 47214,28 па ≈ 47214,3 па

объяснение:

1.

дано:                                        

m = 270 г                              

ρ спирт = 800 м³/кг          

ρ алюминии = 2700 м³/кг

g = 10 н/кг

си

m = 0,27 кг

найти:

f архимеда - ?

решение:

объем тела:

v = m/ρ алюминии

v = 0,27 кг/2700 м³/кг = 0,0001 м³

сила архимеда:

f архимеда = ρ спирт×g×v

f архимеда = 800 м³/кг × 10 н/кг × 0,0001 м³ = 0,8 h

ответ: f архимеда = 0,8 h  

2.

дано:

h = 25 м

ρ воды = 1000 кг/м³

g = 10 н/кг

найти:

p - ?

решение:

давление столба жидкости определяется по формуле:

p = ρ воды×g×h

p = 1000 кг/м³ × 10 н/кг × 25 м = 25 па = 250 кпа

ответ: p = 250 кпа

3.

дано:

m = 6610 кг

s = 1,4 м²

g = 10 н/кг

найти:

р тр. - ?

решение:

p тр. = f/s;   f=p;   p=g×m

p = 10 н/кг × 6610 кг = 66100 н

р тр. = 66100 н/1,4 м² = 47214,28 па ≈ 47214,3 па

ответ: р тр. = 47214,28 па ≈ 47214,3 па

Розвиток нанотехнологій починається із 1931 року, коли німецькі фізики Макс Кнолл і Эрнст Руска створили електронний мікроскоп, який уперше дозволив досліджувати нанооб’єкти. Пізніше в 1959 році американський фізик Річард Фейнман (нобелівський лауреат із фізики, 1965 р.) уперше опублікував працю, в якій оцінювалися перспективи мініатюризації під назвою «Там внизу - море місця». Він заявив: «Поки ми вимушені користуватися атомарними структурами, які пропонує нам природа... Але в принципі, фізик міг би синтезувати будь-яку речовину за заданою хімічною формулою». Тоді його слова здавалися фантастикою, оскільки не існувало технологій, що дозволили б оперувати окремими атомами на атомарному ж рівні (мається на увазі можливість пізнати окремий атом, узяти його і поставити на інше місце). Фейнман призначив нагороду $1000 тому, хто вперше зможе помістити текст сторінки з книги на шпильковій головці, з метою стимулювання інтересу до цієї сфффери (ця подія сталася в 1964 р.) У 1974 році японський фізик Норіо Танігучі ввів термін «нанотехнологія», запропонувавши описувати механізми розміром, меншим одного мікрона. Німецькими фізиками Гердом Біннігом і Генріхом Рорером був створений сканувальний тунельний мікроскоп (СТМ), що дозволив маніпулювати речовиною на атомарному рівні (1981 р.), пізніше вони отримали Нобелівську премію. Сканувальний атомно-силовий (АСМ) мікроскоп розширив типи досліджуваних матеріалів (1986 р.).
У 1985 році Роберт Керл, Харольд Крото, Річард Смоллі відкрили новий клас сполук – фулерени (Нобелівська премія 1996 рік).
У 1988 році незалежно один від одного французький та німецький вчені Альбер Ферт і Петер Грюнберг відкрили ефект гігантського магнітоопору (ГМО) (у 2007 р. присуджено Нобелівську премію з фізики), після чого магнітні наноплівки і нанодроти почали використовуватися для створення пристроїв магнітного запису. Відкриття ГМО стало основою для розвитку спінтроніки. З 1997 року компанія IBM у промислових масштабах почала виготовляти спінтронні прилади - голівки для зчитування магнітної інформації на основі ГМО розмірами 10-100 нм.
1991 рік ознаменувався відкриттям вуглецевих нанотрубок японським дослідником Суміо Іїджимою.
У 1998 році було вперше створено транзистор на основі нанотрубок Сізом Деккером (голландський фізик). А у 2004 році він з’єднав вуглецеву нанотрубку із ДНК, уперше отримавши єдиний наномеханізм, відкривши дорогу розвитку біонанотехнологіям.
2004 рік - відкриття графену, за дослідження його влас- тивостей А. К. Гейму та К. С. Новосьолову у 2010 р. присуджена Нобелівська премія з фізики. Відомі фірми IBM, Samsung фінансують наукові проекти з метою розроблення нових електронних пристроїв, що змогли б замінити кремнієві технології.