Два когерентних світлових промені досягають деякої точки з різницею ходу 2 мкм. Що відбудеться в цій точці підсилення чи послаблення променів, якщо світло:
1) Червоного кольору (λ= 600 нм)
2) Фіолетового кольору (λ= 400 нм)
2. Відстань між двома когерентними джерелами монохроматичного світла S1 та S2 з довжиною хвилі λ= 500 нм, дорівнює 0,15 мм. Відстань від цих джерел до екрану дорівнює 4,8 м. Визначте різницю ходу хвиль, що приходять від цих джерел у точку С екрану, якщо відстань ОС дорівнює 16 мм. (О- центр екрану). Що буде відбуватися в точці С екрану- підсилення чи послаблення променів?
3. Різниця ходу хвиль від двох когерентних джерел в деякій точці простору 8,723 мкм. Який буде результат інтерференції у цій точці,якщо довжина хвилі буде:
1) λ= 671 нм
2) λ= 436 нм ?
4. Відстань на екрані між двома сусідніми максимумами освітленості 1,2 мм. Визначити довжину хвилі світла, що випромінюється когерентними джерелами S1 та S2, якщо ОС=2 м, S1 S2=1мм.
5. Вода освітлена червоним світлом , для якого довжина хвилі в повітрі дорівнює 0,7 мкм. Якою буде довжина хвилі у воді? Який колір побачить людина,відкривши очі під водою?
6. Скільки довжин хвиль монохроматичного світла з частотою 5·1014 Гц поміститься на відрізку 1,2 мм : у вакуумі;склі; воді?
Объяснение:
Відповідь:
У этого термина существуют и другие значения, см. Дефект.
Дефе́кт ма́ссы (англ. mass excess) — разность между суммой масс покоя нуклонов, составляющих ядро данного нуклида, и массой покоя атомного ядра этого нуклида (зарубежная номенклатура). Советская номенклатура: дефект массы в случае атома — разность между массой покоя ядра данного изотопа, выраженной в атомных единицах массы, и массовым числом данного изотопа.[1][1] В современной науке для обозначения этой разницы пользуются термином избыток массы (англ. mass excess). В атомной физике избыток массы как правило выражается[2] в а. е. м. или в электронвольтах. В связи с различием между советской и зарубежной номенклатурами понятие дефекта масс не является однозначно определённым.
Обозначается обычно как {\displaystyle {\Delta }m}{\displaystyle {\Delta }m}.
{\displaystyle \Delta {m}=[Z\cdot m_{p}+N\cdot m_{n}]-m_{nuc},}{\displaystyle \Delta {m}=[Z\cdot m_{p}+N\cdot m_{n}]-m_{nuc},}
где {\displaystyle m_{p}}m_{p} — масса протона, {\displaystyle m_{n}}m_n — масса нейтрона, {\displaystyle m_{nuc}}m_{{nuc}} — масса ядра, {\displaystyle Z}Z — количество протонов (атомный номер), {\displaystyle N}N — количество нейтронов. Поскольку масса ядра атома всегда меньше суммы масс составляющих его нуклонов ({\displaystyle m_{nuc}<[Z\cdot m_{p}+N\cdot m_{n}]}{\displaystyle m_{nuc}<[Z\cdot m_{p}+N\cdot m_{n}]}), величина {\displaystyle \Delta {m}}\Delta {m} всегда положительная.
Удельная энергия связи в зависимости от атомного номера
Массы протона и нейтрона являются справочными величинами.
Сам дефект массы в своём роде характеризует устойчивость ядра.
Пояснення:
