Відповідь:
Колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких гається певна повторюваність у часі. В багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття — вібрація, осциляція. Коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. «Світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливань… Коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось». Коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. Такі сили називають відновлювальними. Для системи відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.
Специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. Найпростіший приклад — поведінка вантажу на пружині, яка показана на приведеній анімації. Тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. Більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. В цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. Якщо при коливаннях гається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період Т, то коливання називають періодичними. В закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. Саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як Теорія коливань. Вивчення теорії коливань є важливою складовою фундаментальної підготовки інженерів багатьох спеціальностей.
Пояснення:
совершенная работа = сила * расстояние (длину плоскости)
A1=F*l
где а-один - работа, эф - совершенная сила, эль - длина накл. плоскости
работа, совершаемая силой тяжести = сила тяжести * высота
A2=Fт * h
где а-два - работа силы тяжести , эф-тэ - сила тяжести, аш - высота
Сила тяжести - масса * g
Fт = mg (g - постоянная величина равная 10 Н/кг, м - масса), значит А2=Fт*h=mgh
из условия А1=А2, значит
Fl=mgh
из этой формулы масса = (сила*длину) / (жэ * высоту), или m= (Fl) / (gh)
m=(300 H * 1,5 м) / (1м * 10 Н/кг)=(450 Н * м) / (10 мН/кг)=45 кг
ответ: 45 кг
в скобки взяты числитель и знаменатель, / - черта дроби
