Температура кипения воды зависит от атмосферного давления. В среднем, при подъеме на каждые 500 м (вблизи поверхности Земли) температура кипения воды падает на 2-3°С
Например, на горе Эверест (8848 метров над уровнем моря) вода закипит при +70°C. Причем, процесс приготовления пищи в таких условиях, несмотря на кипящую воду, практически невозможен. Скажем, сварить яйцо на Эвересте не получится, так как температура денатурации яичного белка от +85 до +95°С.
Высота горы Говерла около 2000 м. Температура кипения воды на такой высоте примерно 93°С.
Очевидно, что для нагрева одного и того же количества воды, взятой при одинаковой температуре, до температуры кипения на вершине горы потребуется меньше энергии, чем у подножия той же горы:
Q₁ = cm(t₁ - t₀) = cm(100 - t₀) - у подножия горы
Q₂ = cm(t₂ - t₀) = cm(93 - t₀) - на вершине горы
Q₁ > Q₂
Поэтому на вершине горы вода закипит быстрее, но ее температура будет меньше, чем у подножия.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
