юпі́тер — п'ята та найбільша планета сонячної системи. відстань юпітера від сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о.(740–814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). разом із сатурном, ураном і нептуном юпітер класифікують як газового гіганта.
юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
низка атмосферних явищ на юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з xvii століття.
юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких — іо, європа, ганімед і каллісто — було відкрито 1610 року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів наса: «піонери», «вояджери», «галілео» та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію юнона (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена наса і лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.
0,02 Н*с/м
Объяснение:
На шарик действуют две силы - сила тяжести, направленная вниз и сила сопротивления воздуха, направленная вверх. Второй закон Ньютона в проекции на ось y запишется в виде
Или, в дифференциальной форме
Однако ускорение 
, значит
Поместим правую часть под знак дифференциала
Перенесем все в левую часть
Значит выражение в скобках является постоянной величиной
Константу интегрирования найдем из начальных условий 
Значит
Рассмотрим теперь конечное состояние тела (
), подставив все это в полученное уравнение найдем коэффициент сопротивления (знак минус возник из-за не совсем правильного выбора направления оси у, на самом деле ось надо было направить вниз, поэтому просто возьмем значение по модулю, решение было проверено через точное решение дифференциального уравнения но эти выкладки здесь будут излишними ввиду их громоздкости и сложности)
Н*с/м.
