если объясните. Погрешность измерения тока I специальным амперметром, рассчитанным на токи до Imax=50 мА, определяется только погрешностью считывания и равна ΔI=1 мА. У вас в распоряжении много таких амперметров.

1. Какое наименьшее количество амперметров нужно использовать, чтобы можно было измерить ток 1 А с наименьшей относительной погрешностью?
2. Чему равна относительная погрешность измерения такого тока? ответ выразите в процентах, округлите до целого числа.

фіз.-мат. наук, проф. А. В. Франів

(Львівський національний університет імені Івана Франка)

Рекомендовано до друку Вченою радою фізичного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

(Протокол № 9 від 21.12.2011 р.)

Капустяник В. Б., Кулик Б. Я., Партика М. В.

К 20 Практикум з ядерної фізики для студентів фізичного факультету:

навчальний посібник / В.Б. Капустяник, Б.Я. Кулик, М.В. Партика.

Львів: Видавн. центр фізичного ф-ту ЛНУ імені Івана Франка,

2012. 88 с.

Викладено методики виконання тринадцяти лабораторних робіт

загального практикуму з курсу ядерної фізики для студентів фізичного

факультету. Розглядаються основні поняття та закономірності, знання яких

потрібні для виконання лабораторних завдань. Роботи знайомлять з

особливостями радіоактивного розпаду ядер, взаємодії альфа-, бета- та

гамма-випромінювання з речовиною та методами реєстрації ядерного

випромінювання. При підготовці практикуму використаний досвід

попередніх видань такого типу. Водночас у ньому враховано, що усі

лабораторні роботи виконуються на цілковито оновленому, сучасному

обладнанні, розгорнутому в рамках створення нової лабораторії ядерної

фізики фізичного факультету Львівського національного університету

імені Івана Франка. Особливістю практикуму є широке використання

комп’ютерів як в процесі отримання експериментальних даних, так і

їхнього опрацювання. Низка лабораторних робіт вперше впроваджена

Объяснение:

Мокрая ткань не пропускает воздух через себя - между волокнами ткани есть пленка воды, как мыльный пузырь (за счет поверхностного натяжения) , а также ткань плотно прилипает к телу ( из-за него же) , не позволяя воздуху просачиваться между тканью и кожей, резко увеличивая трение. Поэтому, чтобы снять с себя мокрую одежду, нужно преодолеть повышенное трение, а также частично атмосферное давление - под ткань должен попасть воздух, иначе от тела трудно оторвать - на это уходят некоторые усилия - это как резиновые перчатки снимать.