Сосуд имеющий форму куба объёмам 2м,наполнен керосином чему равна сила давления

1.

МЕДИЧНА ФІЗИКА — сучасний напрямок науки й техніки щодо вирішення медичних завдань, пов’язаних із розробкою фізичних основ методів лікування, діагностики і створення апаратури, фізичної за конструкцією та медичної за застосуванням. Саме успіхи прикладної фізики, техніки і медичного приладобудування значною мірою забезпечують розвиток сучасної медицини. М.ф. має загальні корені з біофізикою, фізіологією, змикається з медичною електронікою, біологічною й медичною кібернетикою, медичною метрологією, фізіотерапією, метрологією, медичним приладобудуванням та іншими напрямами прикладної фізики, біофізики й медицини. До значних досягнень М.ф. можна віднести впровадження в медицину лазерних і УЗ-технологій, метод медичної візуалізації, волоконно-оптичної ендоскопії, впровадження комп’ютерної технології, розвиток та удосконалення методів електро- і магнітографії, термографії, томографії тощо. Томографія — метод одержання пошарового зображення структур, розташованих у тілі людини: при цьому одержується чітке зображення вибраного зрізу тканини, у той час, коли зображення всіх інших зрізів тканини стираються або затіняються. Томограму можна одержати, використовуючи різні прийоми. Комп’ютерна томографія — метод рентгенологічної діагностики, призначений для обстеження м’яких тканин людини, напр. виявлення патологічних змін (пухлина, абсцес, гематома) мозку безпосередньо крізь кістки черепа. Реєстрація зрізів тіла людини реєструється з до рентгенівського сканера (комп’ютерного томографа). Ці записи поєднуються з до комп’ютера для одержання єдиного об’ємного зображення. Томографія поодиноких фотонів емісійна комп’ютерна дозволяє виявити ураження головного мозку на ранніх стадіях з уведенням індикатора на глютамат як одного з продуктів біохімічного процесу. Томографія позитронна емісійна — метод для оцінки функціонального стану тканин головного мозку із застосуванням радіоактивних речовин.

Обертальний рух – це рух тіла, при якому точки описують кола, розміщені в паралельних площинах, причому центри всіх кіл розташовуються на одній прямій, яка зазвичай визначається як вісь обертання. Обертальний рух являє траєкторію у вигляді кривої лінії, а швидкість в кожній точці кривої лінії направлена по дотичній. Кінематика обертального руху характеризується: – Кутовий швидкістю і позначається ю; – Кутовим прискоренням і позначається е. Кутова швидкість – це швидкість обертального руху, яка визначається відношенням кута повороту радіуса, що з’єднує рух тіло з центром кола, до часу, за який був здійснений поворот. Кутова швидкість є векторною величиною, де його кутовий вектор швидкості спрямований в тому ж напрямку, що і поступальний рух правого гвинта (правило буравчика), де відбувається рух по колу. Якщо обертальний рух збігається з обертанням рукоятки буравчика, то поступальний рух буравчика буде вказувати на напрямок кутової швидкості і кутового прискорення, тому вони сонаправлени. Фізичний зміст кутової швидкості при обертальному русі: кутова швидкість буде рівна куту повороту радіуса за одиницю часу. Доцентровийприскорення – це таке прискорення, яке утворюється при русі тіла по колу і направлено до центру по радіусу кола. Доцентрове прискорення дорівнює відношенню квадрата швидкості до радіусу кола. Фізичний зміст кутового прискорення: при обертальному русі кутове прискорення буде визначатися як зміна кутової швидкості за одиницю часу.