Второй закон Ньютона 3 задача ​

1. Фильтрация сигналов. Например, у нас есть постоянный сигнал, который нам хотелось бы видеть совсем постоянным. А какие-то приборы в цепи мешают этому - то включаются, то выключаются, немного изменяя напряжение. В этих случаях ставят конденсатор с этой линии на землю - специальный провод, относительно которого все напряжения мы и считаем. В обычном состоянии ток через конденсатор не идёт. Как только будет какие-то возмущения - они все уползут на землю через него, не добравшись до нашего важного агрегата. (иначе это Фильтр нижних частот)
2. Разделение сигнала. Как уже сказали, конденсатор проводит только изменяющийся сигнал, не пуская постоянный. И это пользуют в различных усилителях - например, звуковых. Вывод наушников, например, соединён с устройством воспроизведения через него. И модулированный звуком сигнал пчерез него свободно проходит. Кроме того, это фильтр высоких частот - чем выше частота сигнала, тем лучше он через него пролезает.
3. Запас энергии. Так как при разрядке конденсатор создаёт очень большой ток, его можно пользовать во всех приборах, где это надо: как уже приводили пример, вспышка в фотоаппарате. От батарейки такой ток забрать никак не получится. Силушки не хватит. А вот если за некоторое время зарядить конденсатор, а потом разрядить на вспышку - всё будет как надо. Это же явление можно использовать ля увеличения напряжения переменного тока. (схема - умножитель напряжения) . Конденсаторы соединены таким хитрым образом, что за половину периода заряжаются, а за другую половину разряжаются, увеличивая амплитуду напряжения)
Конденсатор может использоваться как минибатарейка для ключей от домофонов. Там всего два контакта - когда таблетка подносится к замку, конденсатор внутри неё заряжается, и, пока не разрядился, микросхема отдаёт ключ замку. Дверь открывается =) И никаких батареек не надо.
4. Выделение частоты. Вот в радио используется - антенна ловит всевозможные радиосигналы всех станций, а колебательный контур (конденсатор и индуктивность) пропускают только неширокую полосу частот. Используя это, можно выделять конкретные станции из всего спектра, потом фильтром низких частот (или иначе) выделять звуковую модуляцию. . И слышать звук =)

ДО ТЬ ВИКОНАТИ ЛАБОРАТОРНУ

Лабораторна робота № 6 Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку за до сучасних цифрових засобів

Мета роботи: навчитися визначати частоту звучання джерела звуку, вимірювати швидкість поширення звуку, дослідити залежність гучності звуку від амплітуди і висоти тону від частоти коливань, залежність гучності звуку і висоти тону від довжини повітряного стовпа.

Прилади і матеріали: смартфон чи планшет із завантаженою програмою Spectrum Analyzer (keuwlsoft, Android, free), дощечка с трьома вбитими цвяхами, гумовий шнур (авіаційна гумка), металева лінійка з міліметровими поділками, найпростіша кулькова ручка без стержня.

Xід роботи

Завдання 1. Виготовте «струнний музичний інструмент».

1. Зв’яжіть гумовий шнур у петлю та розтягніть його між трьома вбитими в дощечку цвяхами.

2. Виміряйте частоту звучання «струни» за до програми Spectrum Analyzer (програму можна завантажити в Play Market або App Store). Для цього прикладіть дощечку до корпуса смартфона біля мікрофона і збудіть коливання «струни».

= Гц.

3. Виміряйте довжину «струни».

м.

4. Врахувавши, що на довжині струни «вміщується» половина довжини хвилі, і те, що швидкість поширення хвилі визначається за формулою = і обчисліть її значення.

= м/с.

5. Зробіть висновки.

Завдання 2. Вивчіть характеристики звуку.

1. Покладіть металеву лінійку на стіл так, щоб вона виступала на 10-12 см, і міцно притисніть рукою до краю стола.

2. Другою рукою відхиліть виступаючий кінець лінійки на невеликий кут і відпустіть, змусивши лінійку коливатися. На слух орієнтовно оцініть висоту тону (частоту коливань) і гучність звуку.

3. Повторіть дії, відхиливши лінійку на більший кут. Як змінилися гучність звуку і висота тону?

4. Повторіть дії, змінивши довжину виступаючої частини лінійки. Як змінилася гучність звуку і висота тону?

5. Тримаючи відкритий кінець корпуса ручки біля рота, закрийте нижній кінець пальцем і подуйте так, щоб утворився звук. Як залежить гучність звуку від сили, з якою дують?

6. Проведіть аналогічний дослід, тримаючи біля рота ковпачок від ручки. Як залежить висота тону отриманого звуку від довжини повітряного стовпа?

7. Зробіть висновки.

Для допитливих

1. Два однакових камертони, що звучать, піднесли до металевої кульки, підвішеної на нитці.

Поясніть відмінності у відхиленні кульки. Порівняйте гучності звуку камертонів. Порівняйте частоти звукових коливань камертонів.

2. Утримуючи гумовий шнур завдовжки приблизно 6 см у двох руках, розтягніть його так, щоб довжина становила приблизно 10 см. Пальцем однієї руки надайте шнуру коливального руху і, змінюючи його довжину, дослідіть зміну гучності звуку та висоти тону.

Объяснение:

1)

2)

3)