Якщо потерти, наприклад, ебонітову паличку об хутро, то ебоніт набуває властивості притягувати до себе легкі предмети, тобто, говорять, що ебоніт зарядився або на поверхні ебоніту створили електричний заряд. Що ж таке електричний заряд, які його властивості і види?
? - Які ж існують види електричних зарядів?
Дослід 2.1
Зарядимо два електроскопа: один з до скляної палички, натертої об шовк, а інший - з до ебонітової палички, натертої об хутро. Причому, зарядимо ці електроскопи таким чином, щоб відхилення листків обох електроскопів було однаковим. Через деякий час обидва електроскопи виявляться незарядженими, а це означає, що заряди скла і ебоніту, взяті в однакових кількостях, нейтралізують (компенсують один одного).
Це свідчить про те, що існує два види електричного заряду.
Якщо в цих дослідах використовували б інші наелектризовані речовини, то одні з них проявляли б такі електричні властивості як скло, натерте об шовк, а інші - як ебоніт, натертий хутром. Таким чином, не дивлячись на розмаїття різних речовин в природі, існує лише два різних роди заряду.
Ми бачимо, що заряди скла і ебоніту компенсують один одного, а величинам, які при додаванні зменшують одна одну, прийнято приписувати різні знаки. Тому було запропоновано приписувати і електричним зарядам різні знаки, розділяючи їх на позитивні і негативні.
Объяснение:
Человек, рост которого составляет h = 189 см, стоит под фонарём. Его тень при этом составляет L° = 170 см. Если он отойдёт от фонаря ещё на x = 0,18 м = 18 см, то его тень станет равна L” = 206 см. На какой высоте над землёй висит фонарь?
Чёрный треугольник: Н/h = AD/L° = AD/170; (*)
Красный треугольник: Н/h = AC/L” = AC/206. (**)
Но DС = L”+ x – L° = 206 + 18 – 170 = 54 см. (***)
Делим (**) на (*): 1 = (АС/206)/(AD/170), откуда: (АС/206) = (AD/170) или:
АС = 1,21*AD.
Но из (***): DC = 54 см. Или AC – AD = 54. ==> 1,21*AD – AD = 54 ==> 0,21*AD = 54 ==> AD = 257,1 см.
Подставив AD в (*), получим: 170*H = h*AD ==> H = h*257,1/170 = 189*257,1/170 = 285.8 см.
Итак, фонарь висит на высоте Н = 286 см.
