1. У атомі негативно заряджений електрон притягується до ядра, яке має позитивний заряд, але не падає на ядро. Вкажіть прізвище вченого, який правильно пояснив цю суперечність:
a) Альберт Ейнштейн; в) Нільс Бор;
6) Ернест Резерфорд; г) Марія Склодовська-Кюрі.
2. Електрон в атомі Гідрогену обертається навколо ядра, отже, рухається з прискоренням. Поясніть, чому
електрон не випромінює електромагнітні хвилі:
a) у стаціонарних станах атоми не випромінюють;
6) швидкість електрона не змінюється за величиною, отже, рух електрона є рівномірним;
в) електрон може випромінювати лише при коливальному русі;
електрон взагалі не може випромінювати.
3. Вкажіть, коли атом може випромінювати світло (згідно з теорією Бора):
a) під час руху електронів у атомі по будь-якій орбіті;
6) при переході атома на більш низький енергетичний рівень;
в) при переході атома на більш високий енергетичний рівень;
при будь-якому прискореному русі електронів.
​

В мензурку, стоящую внутри стакана на его горизонтальном дне, налито до некоторой высоты масло массой 100 г. В стакан медленно наливают воду. Когда высота воды в стакане сравнивается с высотой масла в мензурке, она отрывается от дна стакана. Плотность масла 800 кг/м3плотность воды 1000 кг/м3.Вода подтекает под дно мензурки. Толщиной стенок мензурки можно пренебречь. Ускорение свободного падения принять равным 10 Н/кг. Найдите массу пустой мензурки. ответ укажите в граммах, округлив до целого числа.

По рыхлому снегу человек идёт с большим трудом, глубоко проваливаясь при каждом шаге. Но, надев лыжи, он может идти, почти не проваливаясь в него. Почему? На лыжах или без лыж человек действует на снег с одной и той же силой, равной своему весу. Однако действие этой силы в обоих случаях различно, потому что различна площадь поверхности, на которую давит человек, с лыжами и без лыж. Площадь поверхности лыж почти в 20 раз больше площади подошвы. Поэтому, стоя на лыжах, человек действует на каждый квадратный сантиметр площади поверхности снега с силой, в 20 раз меньшей, чем стоя на снегу без лыж.

Ученик, прикалывая кнопками газету к доске, действует на каждую кнопку с одинаковой силой. Однако кнопка, имеющая более острый конец, легче входит в дерево.

Объяснение: