Тихо і мирно колихалась трава, пливли хмарки, іноді закриваючи сонце, роблячи невелику тінь. Здавалося б нема місця тихішого за це. Ідилію порушив крик іволги, яка, саме в цей момент вирішила покащати себе. Хлопців як язиком злизало, настільки цей звук був дивним у навколишній тиші.
