1. Катушка сечением 50 см² находится в однородном магнитном поле индукцией 0,4 Тл. Какой должна быть индуктивность такой катушки, чтобы в ней возникал индукционный ток силой 10 мА? 2. Найдите энергию магнитного поля соленоида индуктивностью 0,4 Гн при силе тока 0,15 А. ответ дать в мДж.

3. Энергия магнитного поля катушки с током равна 0,1 Дж. Индуктивность катушки равна 50 мГн. Чему равна сила тока, протекающего по катушке?

Очень многие хотя бы однажды задумывались: "А что будет, если исчезнет сила тяжести?". Но мало кто когда-либо задумывался, что будет, если исчезнет сила трения. Давайте же попробуем разобраться в этом нелёгком вопросе!
Сила трения в повседневной жизни кажется нам силой почти и не нужной вовсе, ведь малый КПД у механизмов и их изнашивание - результат именно действия этой силы. Без силы трения КПД механизмов значительно возрастёт - это несомненный плюс.
Но стоит и задуматься, есть ли у исчезновения силы трения какие-то плохие последствия. И они, как оказывается, есть, и очень вас удивят. Без силы трения мы бы вовсе не могли жить нормальной жизнью: всюду ходили бы, как на катке, мебель в наших домах двигалась бы по комнатам, гвозди и шурупы выкрутились бы из стен. Машины, что не успели остановиться до того, как сила трения исчезла, больше никогда не остановятся, а те, что были неподвижны - не смогут разогнаться.
На основе своего сочинения хотелось бы сделать вывод: ничего, что есть в природе, не может быть лишним. Сила трения - одна из самых главных сил, которая нам жить нормальной жизнью, и о ней не стоило бы забывать.

Планетарна модель атома або модель Резерфорда — історична модель будови атома, яку запропонував Ернест Резерфорд внаслідок експерименту з розсіяння альфа-частинок. За цією моделлю атом складається із невеликого додатньо зарядженого ядра, в якому зосереджена майже вся маса атома, навколо якого рухаються електрони, подібно до того, як планети рухаються навколо Сонця. Планетарна модель атома відповідає сучасним уявленням про будову атома з врахуванням того, що рух електронів має квантовий характер і не описується законами класичної механіки.

Історично планетарна модель Резерфорда прийшла на заміну «моделі сливового пудинга» Джозефа Джона Томсона, яка постулювала, що від'ємно заряджені електрони поміщені усередину додатньо зарядженого атома.

Нову модель будови атома Резерфорд запропонував 1911 року, як висновок із експеримету з розсіяння альфа-частинок на золотій фользі, проведеного під його керівництвом. При цьому розсіянні несподівано велика кількість альфа-частинок розсіювалася на великі кути, що свідчило про те, що центр розсіяння має невеликі розміри й в ньому зосереджений значний електричний заряд. Розрахунки Резерфорда показали, що розсіювальний центр, заряджений додатньо або від'ємно, повинен бути принаймні у 3000 разів менший від розміру атома, який на той час уже був відомий і оцінювався як, приблизно, 10-10 м. Оскільки на той час електрони вже були відомі, а їхня маса й заряд визначені, то розсіювальний центр, який пізніше назвали ядром, повинен був мати протилежний до електронів заряд. Резерфорд не пов'язав величину заряду з атомним номером. Цей висновок був зроблений пізніше. А сам Резерфорд припустив, що заряд пропорційний атомній масі. Недоліком планетарної моделі була її несумісність із законами класичної фізики. Якщо електрони рухаються навколо ядра як планети навколо Сонця, то їхній рух прискорений, і, отже, за законами класичної електродинаміки вони повинні були б випромінювати електромагнітні хвилі, втрачати енергію й падати на ядро. Наступним кроком у розвитку планетарної моделі стала модель Бора, що постулювала інші, відмінні від класичних, закони руху електронів. Повністю протиріччя з електродинамікою змогла розв'язати квантова механіка.

Объяснение:

и