Объяснение:
Застосовуємо радіоактивні ізотопи для діагностики захворювань
Організм людини має властивість накопичувати у своїх тканинах певні хімічні речовини. Відомо, наприклад, що щитоподібна залоза накопичує йод, кісткова тканина — фосфор, кальцій і стронцій, печінка — деякі барвники тощо. Швидкість накопичування речовин зале-жіть від стану здоров’я органа. Наприклад, відомо, що активність щитоподібної залози різко зростає у випадку базедової хвороби.
За кількістю йоду в щитоподібній залозі зручно стежити за до його у-радіо-активного ізотопу. Хімічні властивості радіоактивного і стабільного йоду не відрізняються, тому радіоактивний Йод-131 буде накопичуватися так само, як і його стабільний ізотоп.Під впливом іонізаційного випромінювання атоми і молекули живих клітин іонізуються, в результаті чого відбуваються складні фізико-хімічні процеси, які впливають на характер подальшої життєдіяльності людини.
Згідно з одними поглядами, іонізація атомів і молекул, що виникає під дією випромінювання, веде до розірвання зв'язків у білкових молекулах, що призводить до загибелі клітин і поразки всього організмуВплив радіоактивного випромінювання на організм людини можна уявити в дуже спрощеному вигляді таким чином. Припустімо, що в організмі людини відбувається нормальний процес травлення, їжа, що надходить, розкладається на більш прості сполуки, які потім надходять через мембрану усередину кожної клітини і будуть використані як будівельний матеріал для відтворення собі подібних, для відшкодування енергетичних витрат на транспортування речовин і їхню переробку.Специфічність дії іонізуючого випромінювання полягає в тому, що інтенсивність хімічних реакцій, індуційованих вільними радикалами, підвищується, й у них втягуються багато сотень і тисячі молекул, не порушених опроміненням.
Таким чином, ефект дії іонізуючого випромінювання зумовлений не кількістю поглинутої об'єктом, що опромінюється, енергії, а формою, в якій ця енергія передається. Ніякий інший вид енергії (теплова, електрична та ін.), що поглинається біологічним об'єктом у тій самій кількості, не призводить до таких змін, які спричиняє іонізуюче випромінювання.
пример вах для диода c p-n переходом. зелёная область — прямая ветвь вах (слева — участок обратного напряжения, справа — участок прямого тока), голубая область — область допустимых напряжений на обратной ветви вах, розовая область — обратный лавинный пробой p-n перехода. масштабы по оси тока для прямого и обратного тока разные.
пример 4 различных вах
пример сток-затворной вах (слева) и семейство стоковых вах (справа) полевого с затвором в виде p-n перехода и каналом n-типа
вольт-ампе́рная характери́стика (вах) — зависимость тока, протекающего через двухполюсник, от напряжения на этом двухполюснике. описывает поведение двухполюсника на постоянном токе. также вах называют функцию, выражающую (описывающую) эту зависимость и график этой функции.
обычно рассматривают вах нелинейных элементов (степень нелинейности определяется коэффициентом нелинейности {\displaystyle \beta ={\frac {u}{i}}\cdot {\frac {di}{du}}}\beta ={\frac {u}{i}}\cdot {\frac {di}{du}}), поскольку для линейных элементов вах представляет собой прямую линию (описывающуюся законом ома) и потому тривиальна.
примеры элементов, существенно нелинейной вах: диод, , стабилитрон.
для трёхполюсных элементов с электродом (таких, как , или электровакуумный триод) часто строят семейства кривых, являющимися вах для двухполюсника при заданном токе или напряжении на третьем электроде элемента.
