2. Швидкість руху плавця у воді 2 м/с. Перевести це значення швидкості у км/год.
а) 72 км/год; б) 36 км/год; в) 7,2 км/год; г) 3,6 км/год.​

Электризация через влияние это возникновение свободного электрического заряда на поверхности проводящего тела под действием внешнего электрического поля. В данном опыте проводящий цилиндр, разделенный надвое, соединен в одно проводящее тело. Помещается в поле, созданное эбонитовой палочкой. Возникновение заряда контролируется электроскопом. После разделения цилиндра надвое заряд сохраняется на поверхности обеих половинок. Если же теперь внести эбонитовую палочку в зазор между половинами цилиндров можно видеть что заряд на одной его половине удваивается, а на второй исчезает. Это говорит о том, что на одной половине заряд складывается с зарядом полочки, а на другой вычитается. То есть заряды на половинках цилиндра равны по величине и противоположны по знаку. В чем также можно убедиться, соединив половины цилиндра вместе, электрометры при этом покажут нулевой заряд.

Атоми і молекули
Атомом (Від грец. Atomos - неподільний) називають частина речовини мікроскопічних розмірів і маси, найдрібнішу частку хімічного елемента, що зберігає його властивості. Атоми складаються з елементарних часток і мають складну внутрішню структуру, представляючи собою цілісну ядерно-електронну систему. В центрі атома знаходиться позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся маса атома; навколо рухаються електрони, що утворюють електронні оболонки, розміри яких (~ 10 -8 см) визначають розміри атома. Ядро атома складається з протонів і нейтронів. Число електронів в атомі дорівнює числу протонів у ядрі (заряд всіх електронів атома дорівнює заряду ядра), число протонів одно порядковому номеру елемента в періодичній системі. Атоми можуть приєднувати або віддавати електрони, стаючи негативно або позитивно зарядженими іонами. Хімічні властивості атомів визначаються в основному числом електронів у зовнішній оболонці; з'єднуючись хімічно, атоми утворюють молекули.

Моле́кула (новолат. molecula, зменшувально від лат. moles — маса) — здатна до самостійного існування, електрично нейтральна частинка речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою. Молекули бувають гомонуклеарні, тобто такі, що складаються з атомів одного виду, наприклад, кисень (O2); або гетеронуклеарні, тобто такі, що складаються з різних атомів наприклад, вода (H2O).

Молекули є типовою складовою біологічних об'єктів, рідин і газів і молекулярних кристалів, проте багато твердих речовин не мають молекулярної структури, хоча і мають міжатомні зв'язки. У металах, солях, та мінералах, структурними елементами кристалічної ґратки яких є атоми або іони, виділити окремі молекули неможливо, бо вся речовина, фактично, є однією великою молекулою. Те ж саме можна сказати про пласкі кристали, на кшталт графену. Такі об'єкти називаються макротілами.

При великих температурах молекули розпадаються на атоми — цей процес називається термолізом. Найміцніші молекули, такі як вода, азот або чадний газ, можуть витримувати температури в кілька тисяч кельвінів, тому можуть існувати навіть на поверхніСонця[1].