1.Два резистори 3 і 2 Ом з’єднали паралельно та підключили до джерела 10 В та внутрішнім опором 0,8 Ом. Визначте струм через резистор 2 Ом. (3 А)
2. Гальванічний елемент дає на зовнішній опір R1=4 Ом струм в колі Ι1=0,2 А, а при опорі R2=7 Ом сила струму в колі становить Ι1=0,14 А. Який струм дає елемент, якщо його замкнути накоротко? ( 0,47 А)
3. Вольтметр,підключений до затискачів джерела струму ,показав 6 В. Коли до тих же затискачів підключили резистор, вольтметр став показувати 3 В.Що покаже вольтметр,якщо замість одного підключити два таких же резистори,з’єднаних паралельно? ( 2 В Примітка: ця відповідь виходить, якщо вважати вольтметр ідеальним )
4. Два елементи, ЕРС яких 1,9 В і 1,1 В, внутрішні опори 0,8 Ом і 0,1 Ом так з’єднані в батарею паралельно і замкнуті на зовнішній опір 10 Ом. Визначте силу струму в зовнішньому колі. (0,12 А. Примітка: ця відповідь виходить при з’єднанні елементів різноіменними полюсами )
5. Лампа,розрахована на напругу 127 В,споживає потужність 50 Вт. Який додатковий опір потрібно приєднати до лампи, щоб увімкнути її в мережу з напругою 220 В? (236 Ом)
6. ЕРС джерела струму дорівнює 2 В, внутрішній опір 1 Ом. Визначити опір зовнішнього кола,якщо в ньому виділяється потужність 0,75 Вт. (3 Ом)
7. Який струм піде по підвідних проводах при короткому замиканні,якщо на двох плитках з опорами R1=200 Ом та R2=500Ом, виділяється при черговому включенні однакова потужність 200 Вт? (1,63 А)
8. При зміні зовнішнього опору з 6 Ом до 21 Ом ККД схеми збільшується удвічі. Чому дорівнює внутрішній опір джерела струму? (14 Ом)
9. Два джерела з однаковими ЕРС 120 В з’єднані паралельно. Визначити напругу на затискачах джерел і потужність, яку розвиває кожне з них,якщо опір зовнішнього кола 10 ом, а внутрішній опір джерел 0,5 Ом і 0,6 Ом. (117 В; 766 Вт; 636 Вт))
10. № 11.8-11.12 (наш збірник)
11. За час 40 с у колі ,яке складається з трьох однакових провідників, з’єднаних паралельно і включених у мережу, виділилась певна кількість теплоти. За який час виділиться така ж кількість теплоти,якщо провідники з’єднати послідовно? (360 с)
12. Два чайники, кожен з яких споживає при напрузі 220 В потужність 400 Вт, закипають при послідовному і при паралельному ввімкненні за один і той же час. Чому дорівнює опір підвідних дротів? (121 Ом)
13. Електродвигун моделі електромобіля працює при напрузі 9 В. Модель масою 2 кг рухається з постійною швидкістю 1,5 м/с. Яка сила струму в електродвигуні, якщо ККД моделі дорівнює 75%, а коефіцієнт опору рухові 0,08? (0,36 А)
14. Електричний чайник нагріває 2 л води від 10 °С до 100 °С за З хв. Яка довжина нікелінового проводу, з якого виготовлений нагрівальний елемент? Площа перерізу проводу дорівнює 0,63 мм2, ККД чайника 80%, напруга в мережі 220 В. (14 м)
15. Вольтметром вимірюють напругу на провіднику. Опір вольтметра 4 кОм, а межа вимірювання 4 В. Коло вмикають у мережу з постійною напругою 24 В. Який додатковий опір слід приєднати до вольтметра, щоб він зміг працювати за такої напруги? (2·104 Ом)
Объяснение:
знаходячи кут відхилення променя світла від прямолінійного напрямку.
Обладнання: прилад для вимірювання довжини світлової хвилі, електрична лампа з прямою ниткою розжарювання.
Підготовка до виконання роботи
Повторіть навчальний матеріал (§ 34) і дайте відповідь на запитання:
1. Яка будова дифракційної ґратки? Що називають її періодом?
2. Як утворюється дифракційний спектр і чим він відрізняється від призматичного?
3. Які промені дифракційного спектра відхиляються від початкового напрямку на більший кут?
4. Як впливає зміна періоду дифракційної ґратки на кут відхилення променів?
Опис приладу
Прилад для вимірювання довжини світлової хвилі (мал. 16) складається з дерев’яного бруска 2, на якому є шкала з міліметровими поділками, рамки 1 для дифракційної ґратки і повзунка 3 зі щілиною, на якому нанесено міліметрові поділки. Брусок шарнірно з’єднаний із стержнем 4. Його вставляють в отвір масивної підставки 5. Така будова приладу дає змогу закріплювати його під різними кутами й розміщувати в будь-якому напрямку. Шкалу 3 зі щілиною і захисним щитком зверху можна переміщувати вздовж бруска.
Мал. 16
Хід роботи
1. Визначте та запишіть характеристики шкал, за якими проводяться вимірювання.
2. Джерелом світла для всіх установок буде лампа, яку слід розмістити на демонстраційному столі, підключивши її до освітлювальної мережі.
3. Уставте дифракційну ґратку в рамку й накладіть на брусок 2 повзунок зі шкалою (мал. 16). Дивлячись через дифракційну ґратку, спрямуйте прилад на лампу так, щоб крізь вузьку прицільну щілину повзунка, яка міститься над нульовою міткою шкали 3, було видно нитку розжарювання лампи. Тоді по обидва боки від щілини з’являться дифракційні спектри. Якщо спектри трохи нахилені відносно шкали, то це означає, що штрихи дифракційної ґратки не вертикальні. Повернувши рамку з ґраткою на деякий кут, треба усунути перекіс.
4. Визначте положення червоних і фіолетових променів спектрів першого та другого порядку. Для цього треба переміщувати шкалу вздовж бруска то далі від лампи, то ближче до неї, щоб досліджуваний промінь був на позначці шкали. Так буде зручно встановити його розташування. Нехай досліджуваний промінь буде на позначці шкали h1. З другого боку щілини він має бути на тій самій відстані. Якщо при цьому праворуч і ліворуч від 0 ці відстані будуть трохи відрізнятися, то треба знайти їхнє середнє арифметичне значення.
5. Виміряйте відстань l від екрана до дифракційної ґратки. За результатами вимірювання відстаней h і l легко визначити тангенс кута, під яким ігається досліджуваний промінь, а за ним і синус цього кута. Справді, тангенс кута φ, під яким розглядається досліджуваний промінь, визначається за формулою:
Оскільки кут φ незначний, то tgφ ≈ sinφ і формула nλ = dsinφ матиме вигляд:
6. Результати вимірювань запишіть у таблицю.
Позначення величини
Покази приладів
Δв
Δі
Δ = Δв + Δі
λ, м
Δλ, м
ε, %
d
h
l
Обробка результатів експерименту
