Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Закони відбивання:
– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
– кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.
лампа накаливания - это электрический источник света, который излучает световой поток в результате накала проводника из тугоплавкого металла (вольфрама). вольфрам имеет самую высокую температуру плавления среди всех чистых металлов (3693 к). нить накала находится в стеклянной колбе, заполненной инертным газом (аргоном, криптоном, азотом). инертный газ предохраняет нити накаливания, от окисления. для ламп накаливания небольшой мощности (25 вт) изготавливают вакуумные колбы, которые не заполняются инертным газом. стеклянная колба препятствует негативному воздействию атмосферного воздуха на вольфрамовую нить.
