Скільки потрібно змішати гарячої води,що має температуру 81,1°С,й холоднішої,що має температуру 9,2°С,щоб отримати 51,1кг води за те мператури 43,4°С. Маса холодної:
Маса гарячої:

Блискавка і грім, ймовірно, були першими явищами природи, які лякали і заворожували первісних людей. Коли вони гали зигзаги блискавок і чули гуркіт грому, вони вважали, що це гнів богів, один з в покарання первісної людини.



Для того, щоб зрозуміти, що насправді являють собою грім і блискавка, давай згадаємо, що ми знаємо про електрику. Ми знаємо, що деякі речі заряджаються електрично, позитивно чи негативно. Позитивний заряд притягається негативним.

Зростає величина заряду – збільшується сила тяжіння.

Настає такий момент, коли сили, які стримують їх окремо, стають занадто великі. Будь-який опір, яка їх стримує наприклад, повітря, скло або інший ізолятор, долається, або «пробивається». Відбувається розряд – і електричні заряди двох тіл стають рівними.

Те ж саме відбувається і у випадку з блискавкою. Хмара, що містить незліченне число крапельок води, може нести електричний заряд, протилежний заряду іншої хмари або Землі. Коли електрична напруга між ними здатне подолати ізоляцію повітря, відбувається розряд блискавки. Електричний розряд рухається по шляху найменшого опору. Ось чому блискавка часто зигзагоподібна.

Електропровідність повітря залежить від його температури, щільності і вологості. Сухе повітря є гарним ізолятором, вологе повітря проводить електрику. Ось чому часто блискавки припиняються з початком дощів. Вологе повітря стає провідником, по якому електричні заряди переміщаються безшумно і непомітно.

А що ж грім? При електричному розряді повітря швидко розширюється, а потім стискається. При розширенні та стисненні відбувається швидке переміщення потоків повітря. Різкі дотику таких потоків повітря ми чуємо як грім. А далекі гуркіт грому відбуваються від того, що звукові хвилі відбиваються від одного хмари до іншого.

Так як швидкість світла становить 299 795 км / сек, а швидкість поширення звуку в повітрі близько 335 м / сек, ми завжди спочатку гаємо спалах блискавки, а потім чуємо грім.

Грани́т (через нем. Granit или фр. granit от итал. granito — «зернистый») — магматическая плутоническая горная порода кислого состава нормального ряда щёлочности из семейства гранитов. Состоит из кварца, плагиоклаза, калиевого полевого шпата и слюд — биотита и/или мусковита. Граниты очень широко распространены в континентальной земной коре. Эффузивные аналоги гранитов — риолиты. Плотность гранита — 2700 кг/м³, прочность на сжатие до 300 МПа. Температура плавления — 1215—1260 °C[1]; при присутствии воды и давления температура плавления значительно снижается — до 650 °C. Граниты являются наиболее важными породами земной коры. Они широко распространены, слагают основание большей части всех континентов и могут формироваться различными путями[2].