Объяснение:
При послідовному з'єднанні провідників (мал. 1.) сила струму у всіх провідниках однакова:
I1 = I2 = I.
Послідовне з'єднання провідників
За законом Ома, напруги U1 і U2 на провідниках рівні
U1 = IR1, U2 = IR2.
Загальна напруга U на обох провідниках дорівнює сумі напруги U1 і U2:
U = U1 + U2 = I(R1 + R2) = IR,
де R – електричний опір всього кола. Звідси слідує:
R = R1 + R2.
При послідовному з'єднанні повний опір кола дорівнює сумі опорів окремих провідників.
Цей результат справедливий для будь-якого числа послідовно з'єднаних провідників.
Паралельне з'єднання
При паралельному з'єднанні (мал. 2) напруга U1 і U2 на обох провідниках однакові:
U1 = U2 = U.
Сума струмів I1 + I2 , що протікають по обох провідниках, дорівнює струму в нерозгалуженому колі:
I = I1 + I2.
Цей результат виходить з того, що в точках розгалуження струмів (вузли A і B) у колі постійного струму не можуть накопичуватися заряди. Наприклад, до вузла A за час t приходить заряд I*t а виходить з вузла за той же час заряд I1*t + I2*t. Отже
I = I1 + I2.
Паралельне з'єднання провідників
Записуючи на підставі закона Ома
де R – електричний опір всього кола, отримаємо
При паралельному з'єднанні провідників величина, обернена загальному опору кола, дорівнює сумі величин, обернених опорам паралельно включених провідників.
Цей результат справедливий для будь-якого числа паралельно з'єднаних провідників.
Формули для послідовного і паралельного з'єднання провідників дозволяють у багатьох випадках розраховувати опір складного кола, що складається з багатьох резисторів. На мал. 3 наведений приклад такого складного кола і вказана послідовність обчислень.
Розрахунок опору складного кола. Опори всіх провідників вказані в омах (Ом)
Слід зазначити, що далеко не будь-яке складне коло, що складаються з провідників з різними опорами, може бути розраховано за до формул для послідовного і паралельного з'єднання. На мал. 4 наведений приклад електричного кола, яке не можна розрахувати вказаним вище методом.
Приклад електричного кола, що не зводиться до комбінації послідовно і паралельно сполучених провідників
Найдём объём льдины V = S * H.
S = 100 м^2;
H = 25см = 0.25м (не забываем ВСЕГДА решать в одной системе единиц, сейчас мы решаем в системе СИ- кг,м Если бы приняли систему СГС, всё нужно біло бі сначала перевести в г,см).
S = 100 * 0.25 = 25м^3.
Найдём вес льдины Р = m * g = p * V * g (p - плотность, то есть масса ОДНОЙ единицы объёма, то есть 1м^3 )
V = 900 * 25 * 9.8 = 220500 н
Найдём вес воды того же объёма(у воды плотность 1000)
Vв = 1000 * 25 * 9.8 = 245000 н
Мы видим, что льдина ЛЕГЧЕ воды, поэтому она и ПЛАВАЕТ. Легче же она на
2455000 - 220500 = 24500 н. Поэтому, если этот вес положить на льдину, её вес сравняется с весом воды и она займёт нейтральное положение, если чуть больше, она начнет тонуть, а чуть меньше, будет плавать. Так как в задаче спрашивается о МАКСИМАЛЬНОМ грузе, при котором льдина будет ещё плавать, то ответ ОЧЕВИДЕН - 24500н.
Всё! Как видишь, ОЧЕНЬ просто.
