Качественные задачи
Что такое когерентные и некогерентные электромагнитные волны? Проведите аналогию с механическими волнами.
Что представляют собой когерентные источники в опыте Юнга?
В максимумах интерференционной картины от двух когерентных источников освещенность в 4 раза превышает освещенность от одного. Нет ли здесь нарушения закона сохранения энергии?
Ухудшится или нет четкость интерференционной картины в опыте Юнга, если точечные отверстия заменить длинными узкими параллельными щелями?
Примеры решения расчетных задач:
Задача 1.В опыте Юнга два когерентных источника S1 и S2 расположены на расстоянии d = 1 мм друг от друга. На расстоянии L = 1 м от источника помещается экран. Найдите расстояние между соседними интерференционными полосами вблизи середины экрана (точка А), если источники посылают свет длины волны λ = 600 нм.
Интерференционная картина на экране состоит из чередующихся темных и светлых полос, параллельных щелям S1 и S2. Интерференционная картина симметрична относительно центральной полосы, проходящей через точку А (рис. 1). Центральная полоса светлая, она соответствует разности хода Δ = 0.

В точках интерференционных максимумов оптическая разность хода
Δ=λ , где =0, 1, 2,... ; (1)
Условие интерференционных минимумов имеет вид:
 ; (2)
Предположим, что в точке В находится k-й максимум на расстоянии ykот центральной полосы. Ему соответствует разность хода Δ= r2 - r1= k λ .
Из треугольника S1BC видно, что  , а из треугольника S2BD видно, что  .
Из двух последних уравнений получим:
 .
Учтём , что  ;  . Тогда  , откуда:
 ; (3)
Используя для максимумов условие (1), получим:
 ;
где k = 1, 2, 3, … соответствуют интерференционным максимумам, расположенным выше точки А, а максимумам, расположенным ниже точки А, соответствуют k = -1, -2, -3, … Точке А соответствует центральный максимум (k = 0).
Используя условие интерференционных минимумов (2), можно найти их расстояния от центральной полосы по формуле (3):
 ;
Расстояние между соседними интерференционными максимумами (минимумами) называется шириной полосы и соответствует изменению k на единицу, то есть :
 ;
Ширина темных и светлых полос одинакова.
 ;
1) Конденса́ція — процес переходу газу або насиченої пари в рідину чи тверде тіло внаслідок охолодження або стиснення їх. Швидкість процесу залежить від зовнішніх умов — тиску, температури, інколи — наявності інших речовин.
В результаті конденсації водяної пари в атмосфері виникають скупчення продуктів конденсації (краплин і кристалів), які називають хмарами.
Цей процес є необоротним через те, що для конденсації потрібні сонце і вода, а це в природі є завжди.
2) Другий закон термодинаміки встановлює існування ентропії як функції стану термодинамічної системи і вводить поняття абсолютної термодинамічної температури. Тобто «друге начало є законом про ентропію» і її властивості.
4) Теплови́й двигу́н — теплова машина для перетворення теплової енергії в механічну роботу. Для виконання двигуном роботи необхідно створити різницю тисків між обома сторонами поршня двигуна чи лопастей турбіни.
5) Коефіцієнт корисної дії — у термодинаміці, величина для теплового двигуна, що характеризує частку теплової енергії перетворену у енергію механічну. — частина теплоти системи, віддана холодильнику, чисельник — корисна робота.
6) (прикріплене фото)
7) Процес охолодження заснований на методі циклічності. Елементи обладнання, які беруть участь у реалізації робочого циклу – це:
- Випарник
- Компресор
- Конденсатор
- Капілярна трубка
- фільтр- осушувач
Основні процеси, що проходять усередині складного механізму, що працюють у циклічному режимі. Між собою вузли з'єднуються за до герметичної трубопровідної обв'язки. Холодоагент, що подається з цього контуру. Його здатність кипіти в умовах низьких температур сприяє процесу пароутворення з відібранням тепла в середовищі, де вміщено теплообмінне обладнання, що супроводжується її охолодженням.
Приклади холодильних пристроїв : холодильник, морозильна камера. Відмінність їх полягає в тому, що різна температура всередині машин
7) Холодильний коефіцієнт показує, яка кількість тепла сприймається холодильним агентом від охолоджуваного середовища на одну одиницю витраченої роботи.
