Запишите формулы умножения и деления оптимальных чисел​

Рассмотрим крайний случай: тепловоз поднимается без ускорения в горку под углом . запишем для него второй закон ньютона в проекции на ось, направленную вдоль наклонной плоскости горки (вверх будет действовать сила тяги (f = p/v), а вниз - сила трения и проекция силы тяжести): p/v = m·g·sinα + μ·m·g·cosα выразим из основного тригонометрического тождества sinα через cosα:избавимся от sinα и поработаем с выражением, чтобы получить квадратное уравнение с cosα: (p/v - μ·m·g·cosα)² = m²·g²·(1 - cosα) || перенесли налево слаг. и ()² (p/v)² - 2·p/v·μ·m·g·cosα + (μ·m·g·cosα)² = m²·g² - m²·g²·cosα приводим к виду квадратного уравнения: (μ·m·g)²×(cosα)² + (m²·g² - 2·p/v·μ·m·g)×cosα + (p/v)² - m²·g² = 0; решаем данное уравнение через дискриминант: cosα₁₂ = ²·g² - 2·p/v·μ·m·g)+√((m²·g² - 2·p/v·μ·m·g)² - 4·(μ·m·g)²·((p/v)² - m²·g²/(2·(μ·m·g)²) подставляем числа: cosα₁₂ = *100-2*370000/2*0.002*2000000*10)+sqrt((2000000^2*100-2*370000/2*0.002*2000000*10)^2-4*(0.002*2000000*10)^2*((370000/2)^2-2000000^2*/(2*(0.002*2000000*10)^2) = 0.000053 ≈ 0. значит, угол наклона равен arccos(α) ≈ 0,59 ≈ 0,6° ! внимание! я мог ошибиться в вычислениях! ответ: α ≈ 0,6°. это было , отметь решение как лучшее ; ) кнопка "лучший ответ" появится через полчаса на этой странице. нужно для следующего уровня : )

Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи. Відстань Юпітера від Сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о. (740—814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном Юпітер класифікують як газового гіганта.

Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за Землю. Однак маса Юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до Сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. Тим не менш у надрах Юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 Вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від Сонця. Вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.

Планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. Сучасна назва Юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.

Низка атмосферних явищ на Юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. Примітним утворенням в атмосфері є Велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з XVII століття.

Юпітер має 79 супутників, найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито 1610 року. Останні 12 було відкрито лише у 2018 році[3]. Дослідження Юпітера здійснюють за до наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів НАСА: «Піонери», «Вояджери», «Галілео» та ін. У 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію Юнона (англ. Juno, також Jupiter Polar Orbiter, розроблена НАСА і Лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження Юпітера 4-го липня 2016 року.