Пове́рхностное натяже́ние — термодинамическая характеристика поверхности раздела двух находящихся в равновесии фаз, определяемая работой обратимого изотермокинетического образования единицы площади этой поверхности раздела при условии, что температура, объём системы и химические потенциалы всех компонентов в обеих фазах остаются постоянными. Поверхностное натяжение имеет двойной физический смысл — энергетический (термодинамический) и силовой (механический). Энергетическое (термодинамическое) определение: поверхностное натяжение — это удельная работа увеличения поверхности при её растяжении при условии постоянства температуры. Силовое (механическое) определение: поверхностное натяжение — это сила, действующая на единицу длины линии, которая ограничивает поверхность жидкости[1].
Vо = 200 м/с -- початкова швидкість кулі v = 50 м/с -- швидкість кулі на деякій висоті позначимо через m масу кулі. для кулі виконується закон збереження механічної енергії: то + по = т + п у поверхні землі кінетична енергія кулі to = ½mvо² потенціальна енегрія у поверхні землі по = 0 на деякій висоті t = ½mv² тоді то = т + п потенціальна енегрія кулі на цій висоті п = то - т знайдемо відношення потенціальної енергії до кінетичної. п/т = (то - т) /т = то/т - 1 = ½mvо²/(½mv²) - 1 = vо²/v² - 1 = = (vo/v)² - 1 = (200/50)² - 1 = 4² - 1 = 16 - 1 = 15 відповідь: потенціальна енергія кулі буде більшою за кінетичну в п/т = 15 разів.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
