Для определения величины работы, совершенной представленным автомобилем за 5 секунд разгона, применим формулу: A = F * S = (m * a + Fтр) * 0,5 * a * t2 = (m * a + μ * m * g) * 0,5 * a * t2 = (a + μ * g) * 0,5 * a * t2 * m.
Данные: a — ускорение при разгоне (а = 2 м/с2); μ — коэфф. сопротивления движению (μ = 0,01); g — ускорение свободного падения (g ≈ 10 м/с2); t — длительность разгона (t = 5 с); m — масса представленного автомобиля (m = 2 т = 2 * 103 кг).
Вычисление: A = (a + μ * g) * 0,5 * a * t2 * m = (2 + 0,01 * 10) * 0,5 * 2 * 52 * 2 * 103 = 105 * 103 Дж.
ответ: За 5 секунд разгона представленный автомобиль совершил работы в 105 кДж.
Объяснение:
(*˘︶˘*).｡*♡
можно "лучший ответ"..?
Дослідження залежності ККД від кута нахилу похилої площини
Мета: Встановити експериментально залежність ККД від кута нахилу похилої площини до горизонту; порівняти результати експериментально одержаної залежності та теоретично отриманого співвідношення.
Обладнання: Похила площина, динамометр, вимірювальна стрічка або лінійка, брусок, транспортир.
Теоретичні відомості
ККД похилої площини є відношення корисної роботи до затраченої , тобто:
; , (1)
де – маса тіла;
– висота похилої площини;
– прискорення вільного падіння;
– сила, необхідна для рівномірного руху тіла вгору по похилій площині;
– довжина похилої площини.
З малюнка
, (2)
де – коефіцієнт тертя;
– кут нахилу похилої площини.
Підставивши (1) в (2) одержимо:
(3)
Щоб знайти коефіцієнт тертя , розмістимо брусок на похилій площині і піднімаючи її за один кінець знайдемо граничний кут, при якому брусок буде ковзати в низ. Це станеться тоді, коли скочуюча сила , звідки:
.
Тоді формула (3) набуває вигляду:
(4)
