Используем известную закономерность - давление падает на 1мм.рт.ст.=133,3Па каждые 12 метров.
Разница давлений на дне и поверхности:
109 297 Па - 103 965 Па = 5 332 Па
Количество мм.рт.ст. в этой разнице:
5 332 : 133,3 = 40 (мм.рт.ст.)
Глубина шахты:
12 * 40 = 480 м
2)
Дано: Р = 760 мм
рт ст = 101308 Па
S = 2800 см2 = 0,28 м2
Несмотря на большое условие этой задачи, для ее решения нам необходима всего одна формула:
Р = F/S, F = РS = 101308 • 0,28 = 28366 Н = 28,4 кН
ответ: F= 28,4 кН
3)Вспомним, что такое давление:
p=F/S
Будем считать, что Земля имеет форму шара, а не геоида. Тогда найдём площадь поверхности:
S=4пR²
Пускай m - масса атмосферы. Давит она с силой mg. Тогда:
mg=pS
m= 4pпR²/g
Около 5 * 10^18 кг получается.
4) Через каждые 12 м высоты давление изменяется на 1 мм рт ст
Общее изменение давления Δp=840/12=70 мм рт ст
Если на поверхности 760 мм рт ст тогда внизу шахты давление
760+70=830 мм рт ст
Если в паскалях, то 1 мм рт ст соответствует 133,3 Па
Значит 830*133,3=110639 Па
До кидка м’яча потенціальна й кінетична енергія тіла дорівнює 0. В момент кидка кінетична енергія тіла є найбільшою, бо вона пропорційно залежить від швидкості руху м’яча. Під час польоту кінетична енергія зменшується, проте збільшується потенційна енергія. Це пояснюється тим, що на м’яч діє сила тяжіння Землі, внаслідок цього м’яч сповільнюється (також сповільнення відбувається через силу опору повітря), а отже й відбувається зменшення кінетичної енергії; збільшення потенціальної енергії відбувається через збільшення висоти, на якій знаходиться м’яч, адже залежність потенціальної енергії від висоти є пропорційною й визначається за формулою Eп = mgh. В певній точці (hmax), внаслідок дії сили тяжіння м’яч на мить спиниться, його потенціальна енергія буде максимальною, а кінетична дорівнюватиме нулю. Після цього м’яч почне падати на землю з прискоренням 9.8 м/с2, кінетична енергія буде збільшуватися, а потенціальна навпаки зменшуватися. В момент коли м’яч впаде на землю його потенціальна й кінетична енергія дорівнюватиме нулю.
