ответ:Для виміру температури повітря використовують звичайні, максимальні, мінімальні, парні і електричні термометри і термографи.
Звичайним термометром (ртутним або спиртним) визначають температуру повітря тільки в даний момент часу. Шкали цих термометрів мають ділення 0,2; 0,5; 1. При вимірі в кожній знімають два свідчення з інтервалом 5...7 хвилин, які мають бути однаковими. Прилад слід тримати за верхню частку на максимально можливому віддаленні від себе.
Максимальний термометр (медичний) служить для встановлення найвищої температури за весь період У термометрі є звуження капіляра разом з'єднання його з резервуаром, за рахунок чого ртутний стовпчик фіксується в досягнутій крапці, не опускаючись. Для проведення подальших вимірів термометр необхідно сильно струсити, щоб ртуть з капіляра до з'єднання її з ртуттю в резервуарі.
Мінімальний термометр використовують для встановлення найбільш низької температури в приміщенні між проміжками Усередині капіляра є скляний штифтик, який вільно рухається, він і фіксує мінімальну температуру. Для проведення наступних вимірів термометр слід злегка підняти резервуаром вгору, щоб штифтик дійшов до поверхні стовпчика спирту, і покласти його горизонтально.
Парний термометр використовують для виміру достеменної; температури в приміщеннях, які мають джерела значних теплових випромінювань (сушильні, котельні, ковальські цехи). При вимірах температури в таких приміщеннях свідчення термометрів описаних типів не можуть відповідати дійсній температурі повітря, оскільки вони показують тільки температуру поверхні самого термометра, який нагрівається тепловим випромінюванням .
Парний термометр складається з двох термометрів, в одному з яких резервуар посріблений, а біля|в| іншого зачорнений. Тому один відбиває основну частку|частину| променевого тепла, а інший поглинає. Дійсна температура повітря (°С) визначається за формулою:
Объяснение:
Цель работы: Исследование интерференции света в тонких пленках на примере колец Ньютона.
Оборудование: Измерительный микроскоп с опак - иллюминатором, плосковыпуклая линза, пластинка из черного стекла.
Приборы: линейная шкала опак-иллюминатора(цена деления 0,014, погрешность 0,5 дел.)
Краткая теория: Свет представляет собой поток элементарных частиц – фотонов, обладающих волновыми и корпускулярными свойствами. В одних случаях свет проявляет себя как волна (электромагнитная), в других – как поток частиц. Волновые свойства света характеризуют такие явления как интерференция, дифракция, поляризация и дисперсия; корпускулярные свойства – фотоэффект, эффект Комптона, излучение абсолютно черного тела и др.
Интерференцией света называется сложение двух или нескольких волн с одинаковыми периодами, в результате которого в одних точках пространства происходит увеличение, а в других уменьшение амплитуды результирующей волны. Необходимым условием интерференции волн является их когерентность (постоянная во времени разность фаз и одинаковая длина волны интерферирующих волн). Этому условию удовлетворяют монохроматические волны одинаковой частоты. Однако из-за поперечности электромагнитных волн условие их когерентности еще не достаточно для получения интерференционной картины. Необходимо, кроме того, чтобы колебания векторов электромагнитных полей интерферирующих волн совершались вдоль одного и того же или близких направлений. Таким образом, при экспериментальном осуществлении интерференции необходимо соблюдать условия пространственной и временной когерентности.
Различают два вида интерференционных полос: полосы равного наклона и полосы равной толщины. Если на плоскопараллельную пластинку, сделанную из однородного материала, падают лучи света по различным направлениям, то разность хода волн при интерференции будет зависеть от углов падения. Для всех лучей, которые составляют с поверхностью пластинки одинаковые углы падения, разность хода волн при интерференции будет одинакова. В этом случае интерференционные полосы, которые образуются в фокальной плоскости линзы, называются полосами равного наклона. Для их наблюдения прибор устанавливается на бесконечность; поэтому считают, что полосы равного наклона локализованы в бесконечности.
