Сумма импульсов до: p=о (пистолет в покое) сумма импульсов после : p=(m-m)v - mv1 (где можно - масса пистолета, т - масса пули) отсюда v = mv1/(m-m) по закону сохранения импульса v=mv/m, (это если масса пистолета дана без пули) так как начальный импульс равен нулю. по закону сохранения энергии кинетическая энергия в нижней точке полностью переходит в потенциальную в верхней. м(v42)/2=mgh, v42=2gh, h=(v"2)/2g, из прямоугольного треугольника находим косинус искомого игла cosa=(l-h)/l=1-h/l, подставим h: cosa=1-(v12)/ 2gl, подставим v: cosa=1-((mv) 2)/ (m'2)2gl, cosa=(1-h/l)=(1-0.05/0.5)=0.9 отсюда угол равен arccos 0.9=26 градусов.
ответ: 26 градусов.
Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.
Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].
Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.
Примітки
