Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.
Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].
Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.
Примітки
Дано:
q1=4 нКл, q2=−2 нКл, l=60 см, r=l2, E−?
Решение задачи:
Абсолютное значение напряженностей полей E1 и E2, создаваемых соответственно зарядами q1 и q2, в точке A (смотрите схему к решению), лежащей посередине между зарядами, можно найти по формуле:
E1=kq1r2E2=k|q2|r2
Здесь k – коэффициент пропорциональности (из закона Кулона), равный 9·109 Н·м2/Кл2.
По условию точка A посередине между зарядами q1 и q2 (то есть r=l2). Учитывая это, и раскрывая модуль в нижней формуле, получим:
E1=4kq1l2E2=–4kq2l2
На схеме видно, что напряженности E1 и E2 – сонаправлены, поэтому искомую суммарную напряженность E можно найти по формуле:
E=E1+E2
Тогда:
E=4kq1l2+–4kq2l2
E=4kl2(q1–q2)
Произвёдем вычисления:
E=4⋅9⋅1090,62(4⋅10–9–(–2⋅10–9))=600В/м
ответ: 600 В/м.
